Наступного дня Тоні Бердфілд подзвонив мені зі свого офісу в A&M Records.
- Ріку, ти не можеш нікуди виїхати?
- О, Тоні, насправді все це було не так вже й погано...’
- Рік, він же не сказав "дупа". Він сказав "єбись воно" і "лайно" в прямому ефірі.
Чесно кажучи, це був 1975 рік, це було нечувано. Коли Sex Pistols зробили це через два роки в телешоу Білла Гранді, вони стали персонажами для національної ненависті. Моя доля була набагато гіршою.
Мене довічно забанили на Radio Solent.
Я написав Дейву Крістіану довгого листа, пояснюючи, що це цілком моя вина, що хлопець не дуже хотів піти випити, а просто робив те, що він вважав за потрібне для станції, розважав гостя і таке інше, що він був в компанії серйозного п'яниці і повинен бути повністю виправданий. Замість того, щоб звільнити його, вони хлопця перевели на іншу станцію.
Приблизно через десять років мене запросили на Радіо Солент, яке на той час змінило власника, провести вікторину з метою допомогти дітям у біді. Я навіть не пройшов через головні двері, як мене зустрів охоронець, який виглядав досить збентеженим.
- Вибачте, містере Вейкман, виникла якась плутанина. Виявилось, що кілька років тому вас довічно забанили на Radio Solent. Директори провели зустріч і вирішили залишити цю заборону в силі.
- Ви серйозно? Я тут, щоб підтримати Дітей у Біді – а ви глузуєте з мене, чи не так?
- Ні. Вибачте, містере Вейкман.
Коротше, вони мене не пустили.
Навіть для Дітей у Біді.
The Sound of Solent[12], га?
Я не можу повірити, що хтось може бути таким дріб’язковим після всіх цих років. Але судячи з кількості місць, які все ще підтримують довічну заборону проти мене, серед яких ресторан Джулі в Ноттінг-Хілл-Гейт і сад на даху в Кенсінгтоні, то це й не дивно!
Рік Вейкман та English Rock Ensemble середини 70х років. Зліва направо: Ешлі "Товстун Поп-музики" Холт, Рік, Мартін Шілдс, Роджер "Баджі" Ньювелл, Тоні "Шалений Воп" Фернандез, Джон "Дасті" Данстейбл, Редж Брукс, Джон "Ходжі" Ходжсон
"СІДАЙТЕ ЖЕРТИ, НАКЛАДАЙТЕ СОБІ САМІ"
Перемотаємо рік назад, і життя в таборі Yes для мене було хорошим. Для початку, жодних довічних заборон на Radio Solent. Я приєднався до гурту в 1971 році, і того року ми випустили відомий альбом Fragile, а наступного року — Close to the Edge. Я працював із технічно обдарованими музикантами, гастролював по світу й продавав мільйони платівок. Ми були величезною групою з величезними продажами записів. На наших живих концертах були постійні аншлаги, і, не будемо скромничати, ми і справді були дуже великою групою.
Цікава річ у Yes полягала в тому, що це були абсолютно різні люди, які мали свої дуже сильні, хороші сторони і, навпаки, також деякі неймовірно погані сторони, зокрема й я. Ми всі були зовсім різними. Ця динаміка була дуже важливою для нашої хімії.
Взяти, наприклад, овочі.
І м'ясо.
Або у випадку більшості членів - відсутність м'яса.
Я м'ясо їсти любив. Решта гурту були вегетаріанцями. Крім того, вони не пили, хоча ходили чутки, що один чи двоє тут і там вживали якусь дивну речовину. Тож певною мірою я був трошки рибою без води. Я був сильно п'ючим поїдателем стейків. М’ясо сім разів на тиждень, будь ласка.
Зараз я п'ю виключно чай і їм м’ясо не частіше трьох разів на тиждень.
Чесно кажучи, Стів Хоу п’є небагато – може келих вина – але всі інші випити люблять. І зараз вони всі відомі м’ясоїди, знову ж таки, за винятком Стіва (який дотримувався своєї позиції всі ці роки, і я знімаю перед ним капелюха). Так що тут відбулася повна заміна ролей.
Перш ніж продовжити, я хотів би згадати про вегетаріанство одну річ, яку я ніколи не розумів. Я взагалі не маю нічого проти нього, але я не розумію, що якщо ви не любите м’ясо, навіщо ви робите такі речі, як горіхові котлети, переодягнені на відбивну? А тофу, щоб було схоже на сосиски чи бургери? Я ніколи цього не розумів.
Ага, я відволікся.
У турах Yes їжа завжди виступала у вигляді гарячої картоплі, в меню вона була стравою дня – ви завжди вибираєте кліше. Якось ми вирішили, що візьмемо з собою в тур шеф-кухаря. Я не був здивований, оскільки ми брали з собою практично все, що нам було потрібно протягом багатьох років, то чому б і не шеф-кухаря?! Деякі з членів групи були досить екстремальними у своєму вегетаріанстві. Для пари людей з Yes їжі без м’яса було недостатньо; вони повинні були знати ледь не походження ґрунту, на якому їжа була висаджена, методи органічного землеробства, які використовувалися для її виробництва, ім’я хлопця, який посадив цей вид їжі, і, в ідеалі, вид і стан здоров’я птахів, які посрали на органічний ґрунт, де вирощували ці рослини та овочі. Що ж, це могло б бути можливим у нульові роки у спеціалізованому магазині органічної цілісної їжі; але спробуйте таке в кав’ярні Holiday Inn на Глибокому Півдні на початку 1970-х. Дехто з гурту цілими днями обходився без їжі, і це ставало неможливим.
12
Паралель з відомою піснею "Звуки тиші" (Sound of Silence) дуету "Саймон та Герфанкл" 1964 року.
І в голому світлі я побачив
Десять тисяч людей, а може й більше
Люди говорять, не кажучи
Люди чують, не слухаючи
Люди, які пишуть пісні, яких ніколи не заспівають голоси
Ніхто не наважувався
Порушити звук тиші.
"Дурні, - сказав я, - Ви не знаєте
Тиша, як рак росте
Почуйте мої слова, щоб я вас навчив
Візьміть мене за руки, щоб я міг дотягнутися до вас"
Але мої слова, як тихі краплі дощу, падали
І озивалися луною в криницях тиші.