Коли ми випили першу пінту, я сказав:
- Кріс, у мене є для тебе ексклюзив. Я виконую "Короля Артура", повний симфонічний оркестр, Англійський камерний хор, чоловічий хор...’
- О, Рік, це досить амбіційно...’
- ... І повний гурт ...
- Чувак...
- ... У замку ...
- Правильно... Ще щось?
- ... На льоду.
Я вигадував це, чесно кажучи, сидячи там і розповідаючи Крісу про всі ці грандіозні плани для повної середньовічної театралізації, про коней, лицарів, багато іншого – все це звучало блискуче, не в останню чергу тому, що це було вперше. Я теж це знав. Він запитав, як би ми налаштували звукові системи, якби я був у центрі уваги, і я сказав, що доставлю систему підсилення Clair Brothers з Америки, оскільки вони вміють монтувати таке концертне обладнання, а ніхто у Великій Британії не міг це зробити це в той час. Гучномовці будуть підвішеними посередині, у сітці, для об’ємного звучання.
- Рік, це ж новина на першу сторінку! Чи можу я запустити це?
- Будь ласка, наливайте собі самі.
Через два дні, коли Melody Maker з’явилася в газетних кіосках, мені зателефонувала "Угода-на-День" Лейн і обізвав мене дуже коротким і конкретним гінекологічним словом. Як тільки я заперечив, що я не такий, він сказав:
- Що ти в біса накоїв, Рік?
- Ну, це більше за те, що я збираюся робити, Брайане... Король Артур на льоду.
Я був дуже задоволений собою. Але потім я пішов на зустріч до керівництва, і мені сказали, скільки все це буде коштувати.
І буде недешево.
Насправді, це було катастрофічно, і навіть з аншлагами вистава коштувала б мені набагато більше грошей, ніж я міг би заробити. Пам’ятайте, це було ще до часів спонсорства, до того, як телебачення купувало права на концерти з оплатою за перегляд наперед, до того, як відео та DVD-диски шоу допомагали підтримувати тури грошима. В нашому випадку, все це потрібно було фінансувати за рахунок продажу квитків. "Угода-на-День" дозволив мені поспілкуватися з бухгалтером Девідом Моссом, прекрасною людиною, який сказав: "Рік, якщо ти продаси всі три вечори в Імперському Басейні Уемблі, то всю цю суму грошей ти втратиш. І він вказав на те, що здавалося чиїмось номером телефону на клаптику паперу.
- Ще не пізно скасувати все це, — з надією сказав Брайан.
- Ні-ні-ні! Ми не можемо скасувати це. До речі, я думаю, що це коштуватиме дорожче. Ми неправильно спланували бюджет для фігуристів.
Вірте чи ні, але я справді дещо знав про катання на ковзанах і тому знав, що більшість найкращих фігуристів живуть у Східній Європі та Австралії, тому нам доведеться привезти їх сюди й розмістити десь на час виступів. Тож ми знову підрахували цифри й узгодили суму, яку я мав втратити. Вона була схожа на державний борг Парагваю.
Ви пам’ятаєте, як я хвилювався, коли зрозумів, що в моїй валізі все ще лежить форма КДБ, сидячи в офісі безпеки Ігоря в Росії. Дивлячись на колосальні втрати, які я мав понести на "Королі Артурі на льоду", я відчував абсолютно протилежне відчуття.
- Якщо це буде робитися, це має бути зроблено належним чином. Рішення прийнято, хлопці. "Король Артур на льоду" буде!
Створення декорацій було схоже на участь в одному з Семи Чудес Сучасного Світу. Спершу ми почали будувати замок, і я проводив години й години на нарадах із теслями та будівельниками, пояснюючи ім. про фортечні мури та про те, як вони повинні розмістити оркестр і хори. У той же час ми привезли фігуристів і як божевільні проводили репетиції з ними. Мені подобалася кожна хвилина.
Тим часом ідею розповсюдили ЗМІ. Особливо їх зацікавило те, що я сказав, що будуть задіяні коні.
На льоду.
- Ти точно кажеш, що збираєшся показати коней на льоду, Рік?
- Безумовно, і це буде фантастично. Коней буде багато.
За три дні до трьох виступів усі квитки були розпродані, але RSPCA, організація із запобігання жорстокому поводженню з тваринами та навіть Рада лондонського району Брент, де міститься басейн Уемблі, безжально допитували мене про можливу небезпеку для цих коней.
Я спокійно пояснив, що ми створили спеціальні стайні за межами Уемблі, біля автостоянки для артистів, і що все в порядку. Тоді я запросив близько п’ятдесяти найбільших газет і журналів світу, щоб показати їм цих коней. Представники RSPCA та Рада району Брент також були там, а також протестувальники, готові плюватися на всі сторони, коли ми показали тварин.
Окрім того, що це не були справжні кіні, чи не так?
Я ж ніколи цього не казав.