Це підводить мене до іншої чудової літньої жінки, яка обожнювала музику, покійної леді Бредфорд. Її шановна родина була відома тим, що протягом багатьох років допомогла зібрати мільйони фунтів стерлінгів для однієї благодійної організації, пов’язаної з музикою. Коли вона померла, я дуже засмутився, але мій настрій дещо покращився, коли мені подзвонили і запитали, чи не зможу я зіграти на її панахиді. Мені сказали, що це буде дуже буденний захід, і що дрес-код не буде застосовуватися. Твір, який вони хотіли, щоб я зіграв, був Gone But Not Forgotten.
У день служби я був втомлений, але рано піднявся з ліжка, щоб не спізнитися. Того самого дня я грав у благодійному турнірі з гольфу, тож, щоб заощадити час і оскільки це був захід, який не вимагав параду, я вирішив заздалегідь одягнути своє спорядження для гольфу. Тоді, зігравши свій твір, я міг сховатися та не їхати перед тим додому, щоб переодягнутися.
На цьому етапі я маю пояснити, що я люблю вишукано одягатися, коли граю в гольф, і на цей день я вибрав рожево-бузкову сорочку для гольфу з візерунком і пару яскраво-жовтих штанів із синьою, зеленою та червоною клітинкою. Це була середина 1980-х, і тоді я був за кермом шоколадно-коричневого Rolls-Royce. У цій чудовій машині був один із перших автомобільних телефонів – обладнання та проводка зайняли більшу частину колосального багажника, але мені було байдуже, тому що у мене був телефон у машині! У той час це було нечувано, а телефонувати також коштувало величезні гроші.
Якимось чином мій ранній старт перетворився на повільний прогрес, і коли я їхав у Лондон, я зрозумів, що час був не на моєму боці. Потім у моїй машині задзвонив телефон – я відчув себе клятим Бетменом – і це був мій агент, який кудись поїхав на кілька днів.
- Рік, де ти?
- Їду в Лондон. Дорожній рух поганий, але не хвилюйтеся, я майже на місці.
- Чи можеш ти заїхати до Moss Bros[26]?
- Що?
- Добре, послухай, я щойно переглядав пошту, і, Рік, я гадав, що ти повинен знати, плани щодо пам'ятної служби леді Бредфорд змінилися. Це вже не буденна подія, а дуже офіційна. В ідеалі, тобі потрібно бути одягненим у візитку.
О, чорт.
- І у них виступлять Едвард Хіт і Майкл Фут, кілька лордів також виступають з промовами… начебто, буде хтось з королівського сімейства…
О чорт.
- Це подія стала вимагати високої безпеки, там будуть суворі критерії входу, буде присутня охорона…
І знову чорт.
Я пояснив своєму агенту, що сталося, і що навіть якщо я зможу знайти продавця чоловічого одягу, я не зможу встигнути вчасно, а про неявку не могло бути й мови, оскільки я мав зіграти "Ті, що пішли, але не забуті". Вирішивши з’явитися вчасно – хоч і в моєму костюмі для гольфу – і триматися тихо, я поставив роллс на стоянці і попрямував до церкви у Вестмінстері, де проходила служба. Підійшовши, я помітив бічні двері і, відчувши порятунок, задумав хитрий план. Я мав би перехопити сина леді Бредфорд, Річарда, пояснити нещасливі обставини та запропонувати,що я проскочу через бічні двері й сяду біля органу, де я міг би сидіти й відносно ховатися, доки не оголосить мій твір, який я міг би потім зіграти , а відразу ж по тому втекти. Таким чином ніхто не побачить моїх грандіозних штанів для гольфу в клітку. Коли я наблизився до церкви, усі, кого я побачив, були одягнені або дуже офіційно, або у візитки. Я ж був одягнений як Ведмідь Руперт[27].
Потім я помітив Річарда Бредфорда… який мене вже помітив.
Він був приголомшений.
Я пояснив йому свій хитрий план.
Не добре.
Бічні двері були замкнені з міркувань безпеки.
Хапаючись за проблиск надії, я подумав про себе: "Принаймні вони, ймовірно, поставлять мене біля першого ряду, щоб я міг швидко підійти до органу та сховатися за ним".
- То де я сиджу, Річард?
- Ззаду, Рік.
Отже, у задній частині цієї церкви сидів Ведмідь Руперт, поруч із лордами, леді, політиками та суддями.
Мені було так соромно.
Принаймні вони могли б оголосити мій твір більш стримано, подумав я...
…І саме тоді Едвард Хіт підвівся, щоб представити мене…
Він згадав, що однією з улюблених благодійних організацій леді Бредфорд була Music Therapy, як вона любила рок-музикантів і "завжди аплодувала їхній чудовій роботі"… одним із таких музикантів є Рік Вейкман, який написав музичний твір під назвою Gone But Not Forgotten, який їй дуже подобався, і який він збирається зараз виконати.
26
Moss Bros, один з найкращих магазинів чоловічого одягу у Великій Британії, що спеціалізується на одязі для офіційних заходів, компанія має понад 150 магазинів по всій Великій Британії.
27
Ведмідь Руперт - персонаж британського дитячого коміксу і франшиза, створена художницею Мері Туртель і вперше з'явилася в газеті Daily Express 8 листопада 1920 року. Зображується в штанах в клітинку.