Коли я вже йшов, видавець тихо сказав мені:
- Було б добре, якби ти швидше повернувся. Повернись і випий зі мною чаю завтра, перш ніж підеш додому.
Я так і зробив, і чомусь цього разу ми були самі.
Ячек, який, як завжди, супроводжував мене, почав бліднути.
Видавець запросив мене в іншу кімнату поговорити один на один.
І тоді Ячек зблід ще більш.
Коли видавець зачинив двері, він запитав:
- Що ви знаєте про Варшаву?
- Трохи більше, ніж більшість моїх співвітчизників, але набагато менше, ніж достатньо, — чесно відповів я. – Мені відомо про трагедію Варшави наприкінці війни, коли росіяни перешкоджали зусиллям польського опору і фактично дозволили німцям спалити місто дотла.
- Чи знаєте ви про дітей-солдат, містере Вейкман?
Потім він продовжив розповідати мені про цих дітей-солдатів, які жили в сотнях миль каналізації під Варшавою і сформували якийсь опір. Є статуї на згадку про цих бідних дітей, і було дуже зворушливо почути історію, розказану такою людиною. Росіяни не могли відстежити їх у цій розгалуженій і застарілій каналізаційній системі та не могли їх підірвати, тому що це знищило б каналізаційну систему міста. Потім він показав мені книгу фотографій, графічну хронологію того, що саме росіяни та німці зробили з Варшавою наприкінці війни. Поспішаю додати, що те, що союзники зробили з Дрезденом, було не менш нелюдським, і справді здається, що у війни немає любові до людей, історії, мистецтва та краси. Я пам’ятаю, як нещодавно я розмовляв зі своїм приятелем - американським астронавтом, який сказав, що кожен світовий лідер повинен побувати в космос і подивитися вниз на землю, яка стає лише крихітною цяткою серед мільйонів і мільйонів інших крихітних цяток, щоб вони могли зрозуміти, що наша крихітна цятка є єдиним відомим місцем у цьому всесвіті, де є життя, і тоді, можливо, вони дійдуть іншої думки про повільне її знищення, як, здається, мають намір зробити всі світові лідери.
Назад до кімнати, обшитої дубовими панелями:
- Ніколи не недооцінюй поляків, — сказав мені хазяїн. - Якби хтось сказав, що продають капусту, була б двомильна черга. Останні люди в цій двомильній черзі терпляче б чекали, знаючи, що майже напевно нічого не залишиться, коли вони дійдуть до прилавка. Але вони все одно чекали б. Якщо випаде нагода, спостерігайте за підйомом Польщі: ми найпрацьовитіші люди, яких ви коли-небудь зустрічали.
Я не можу не погодитись. Якби ви утримували тварин так, як тоді виживали деякі поляки, RSPCA[31] притягла б вас до суду.
Я не міг не думати, що в той час Польща була в найгіршому географічному бутерброді: Східна Німеччина з одного боку та Росія з іншого. Це було так сумно. Через кілька місяців після падіння Стіни я повернувся до Польщі, яка тепер мала західний кордон. Зміна була неймовірною. Мій друг, видавець, мав рацію. "Дивіться, як поляки піднімаються", — сказав він… і вони точно підіймалися. Вони прийняли свою новознайдену свободу наполегливою працею та творчістю. Знімаю перед ними капелюха.
Коли я збирався залишити компанію цієї дивовижної людини, яка мала розповісти стільки історій, сидячи в цьому дубовому кабінеті, він нахилився до мене й прошепотів мені на вухо. . .
- Містер Вейкман, будь ласка, нікому не говоріть про це ні слова, але я був одним із тих дітей.
Пам'ятник дітям-повстанцям в Варшаві
Ось таку (нібито ліцензійну)платівку з частиною (!) концерту в Hammersmith Odeon 1981 року, я привіз з Польщі в 1989 році
"НІ, МІСТЕР ВЕЙКМАН, ВАМ ЗАЛИШИЛОСЯ ЖИТИ ШІСТЬ МІСЯЦІВ"
Ви пам’ятаєте всі ті медичні поради після тих двох серцевих нападів? І ви пам’ятаєте, як я насправді ні на що з цього не зважав? Що ж, дозвольте мені розповісти вам, як я нарешті кинув палити та пити.
Спочатку мої серцеві напади та різке погіршення здоров’я мало вплинули на мій вибір способу життя. Як ви знаєте, всупереч усім медичним рекомендаціям я їздив незастрахованим до Америки, щоб провести тур з "Королем Артуром", де чудово провів час і пройшов більше ЕКГ, ніж Bionic Man[32]. Мушу сказати, що коли я повернувся зі Штатів, я почувався дуже, дуже добре. Я вже не так багато пив і значно скоротив паління. Я зателефонував Джессу Конраду, який організовував матчі футбольної команди Top Ten XI (активним членом якої я був раніше), і запитав його, коли буде наступний матч.
- Ти впевнений, що досить добре себе почуваєшся, Рік? — запитав він.
- Я в порядку, так.
Я зіграв і забив чотири голи.
Я повинен бути чесним і сказати, що це залежало як від інших гравців, так і від мене; розумієте, загальновідомо, що я мав серцеві напади і був дуже хворий. Тож у день гри до мене ніхто не підходив, усі боялися зі мною зчепитися. В якийсь момент, без особливої причини мене підняло в повітря, і я опустився з сильним хрускотом.
31
Нагадую: RSPCA (англ. Royal Society for the Prevention of Cruelty to Animal) - це англійська організація із запобігання жорстокому поводженню з тваринами.
32
"Неймовірна біонічна людина" (The Incredible Bionic Man) – серіал 2013 року. Наскільки близькі сучасні технології до рівня людського тіла? Двоє робототехніків намагаються з’ясувати це. Прослідкуйте за їх місією, коли вони збирають найскладніші доступні протези та об’єднують їх в єдине функціонуюче тіло зі штучним серцем, мікрочіпом мозку, синтетичними легенями, нирками та навіть селезінкою. Їхній неймовірний біонічний чоловік показує, наскільки далеко зайшла наука, і демонструє, куди прямує ця технологія, водночас ставлячи вічне питання про те, що означає бути людиною.