Бо ти зброяр - я зброярiвна.
Тепер тiкай.
С в i ч к а
(бере грамоту й цiлує її руки).
О, дякую безмiрно!
(Зникає).
Г i л ь д а
Тепер лишилось замести слiди
I спiльникiв покликати сюди.
(Бере з тарiлки сало i маже папери).
Намажу папери всi салом
Й моторних покличу мишей,
Щоб завтра на них всi казали,
Що з'їли вони привiлей.
О мишi, моторнi звiрята,
Сюди поспiшайте мерщiй!
Для вас тут вечеря багата -
Листи й пергаменти смачнi.
Гризiть i шматуйте завзято
Князiвськi папери й листи,
В них правди даремно шукати -
Самi обiцянки пустi.
Гасить свiчку й зникає.
Завiса.
ДIЯ ТРЕТЯ
Магiстратська зала, по-святковому причепурена гiрляндами зеленi, килимами й кольоровими рушниками. Вздовж брусованих стiн - укритi килимами лави, праворуч, у глибинi, довгий стiл, заставлений жбанами з медом i стравою. Просто посерединi широкi вхiднi дверi. Час перед осiннiм вечором.
І
Тихо й урочисто, в пiвтемрявi увiходять одна по однiй стрункi групи цехiв - кожен iз своєю корогвою i з шiстьма великими зеленими свiчками - гордiстю кожного цеху. На корогвах гаптованi шовком i золотом емблеми вiдповiдного ремества: черевик, ножицi, стрiла, риба i т. iн. Всiх 12 цехiв - кравцi, шевцi, золотарi, ткачi, кушнiри, зброярi, ковалi, хлiбницi й перекупки, рибалки, теслярi, кожум'яки й бондарi. Тихо, в порядку розмiщуються цехи обабiч в палатi. Капуста, Передерiй, Чiп, Коляндра керують мiсцями. Передерiй з своєю дiвчинкою.
Тим часом вже зовсiм стемнiло, але нiде не свiтиться жодний вогник.
П е р е д е р i й
(урочисто).
Чи всi вже тут?
В с i
Всi, всi, на добрий час!
Пе р е д е р i й
Чи всi свої?
В с i
Свої! Чужих нема!
П е р е д е р i й
Чи всi брати?
В с i
Брати всi до одного
На все життя, до працi й до меча!
I зрадникiв немає серед нас.
П е р е д е р i й
На добрий час! То слухайте ж, кияни,
То слухайте ж, брати всi цеховi,
Кравцi, шевцi, золотарi, рибалки,
Ткачi, зброярськi цехи, ковалi,
Перекупки, хлiбницi, теслярi,
Кушнiри, бондарi та кожум'яки,
Мужi громадськi, славнi i мiцнi!
Ви знаєте, що Свiчка, брат наш славний,
Здобув для нас князiвський привiлей,
Здобув нам свiтло - i сьогоднi ми
Розсiємо нарештi сум нiчний.
В с i
Хай буде свiтло! Слава! Слава Свiчцi!
П е р е д е р i й
Хай буде свiтло! Браття дорогi,
Ви знаєте, що я один мiж вас,
Хто цих свiчок жаданих не побачить.
Та що з того... Чи не моя ж душа
За свiтло це безмiрно вболiвала
I перемоги нашої ждала.
А через те дозвольте i менi
Сьогоднi тут порадуватись з вами -
Хоч не очима - серцем щирим я
Цю радiсну хвилину зрозумiю.
К а п у с т а
Ти бiльш нас всiх за свiтло потерпiв,
То i тепер громада ухвалила,
Щоб з рук твоїх ми свiтло прийняли.
В с i
Ти батько наш! Ти свiтло засвiти!
П е р е д е р i й
Спасибi ж вам, товаришi-брати.
Для мене ця пошана найдорожча.
Хай буде свiтло. I на перший раз
Засвiтимо звичаєм стародавнiм
Славетнi нашi свiчi цеховi.
I вперше їх засвiтимо врочисто
Отут на святi миру та життя,
На честь весiлля Свiчки, що сьогоднi
З Меланкою своєю одруживсь.
В с i
Хай буде так! На честь Меланки й Свiчки
Ми цеховi засвiтимо свiчки!
П е р е д е р i й
На добрий час! Товаришi-брати!
Не без борнi дiстанеться нам свiтло,
Готовi ж будьмо боронить його.
В с i
Грудьми й мечем - од вiтру i людей
Клянемся наше свiтло боронить!
П е р е д е р i й
Товаришi! Нi в Свiчки, нi в Меланки
Нема батькiв, i молодих тепер
Благословить i стрiне товариство:
Капуста - наш цехмейстер найстарiший -
Й бублейниця Тетяна - за батькiв.
Товаришi-брати, отут у шафi
Горить одна, укрита поки свiчка.
Як тiльки будуть близько молодi,
Я гасло дам, i, як один, тодi
Ми всi свiчки засвiтимо врочисто.
В с i
Гаразд! На славу Свiчки! Хай живе
Одважний наш зброяр i майстер Свiчка!
Цехмейстером його! Цехмейстром?
Та що цехмейстром!
Вiйтом! Правда, вiйтом!
Хто ж, як не вiн, гiднiший вiйтом бути!
Чи не Шавула ж, зрадник, боягуз!
Шавулу геть! Хай Свiчка буде вiйтом!
К о л я н д р а
Стривайте! Тихо! Хтось чужий iде.
II
Так само в пiвтемрявi розчиняються дверi i входить Шавула. Увiйшовши, зупиняється i протирає очi.
К о л я н д р а
Та це Шавула! От така ловись!
Про вовка лиш помовка - аж i вiн.
Ш а в у л а
Що тут таке? Це що? Якi це збори?
Свiчки, корогви! Не здурiли ви?
Не знаєте хiба, що воєвода
Заборонив всi збори та свiчки?
Дивись, якi розумнi! Зараз геть
Всi по хатах!
В с i
(обуренi).
Ти сам розумний дуже!
Тобi чого тут треба? Забирайсь!
Тетяна, пишна й рум'яна, гладка бублейниця, наступав, взявшись у боки, на Шавулу.
Т е т я н а
Ач, вигадав! Тебе ще не спитали!
Коли не крутить в носi, то й не чхай!
Тут не твоє засипано, а наше,
То i не пхайсь до нашого млина.
Ще гримає! Злякалися тебе!
Тепер у нас князiвський дозвiл є!
В с i
Доволi вже дурити вам людей!
П ер е д е рiй
Ми знаємо тепер свої права,
Ми маємо князiвський привiлей!
К а п у с т а
Не продаси нас вдруге воєводi!
Т е т я н а
Не треба нам такого вiйта! Геть!
Запроданець! Iндик пихатий!
В с i
Зрадник!
Запроданець!
Ш а в у л а
Не показились ви?
Де бачили ви того привiлея?
Та його ж мишi з'їли!
Т е т я н а
Брешеш ти!
Тебе з'їдять хай мишi!
В с i
Забирайсь!
Ш а в у л а
Та як ви смiєте!
Всi напосiдають i вiдтискують Шавулу до дверей.
В с i
Та вже побачим!
К о л я н д р а
Чи смiємо, чи нi - аби не ти!
Ш а в у л а
Я воєводi зараз...
В с i
Хоч до бiса!
Виштовхують.
Ш а в у л а
В хурдигу всiх!..
В с i
Iди пiд три чорти.
П е р е д е р i й
Ось бачите, товаришi-брати,
Який це вiйт!
В с i
Хай Свiчка буде вiйтом!
III
Пе р е д е р i й
Вони вже близько, будьмо ж всi готовi
Зустрiнути врочисто молодих.
Чiп i Прiся
Ч i п
Коли ж бо я дiждуся того, Прiсю,
Щоб в хату одвезти тебе мою?..
П р i с я
Чи бачили! Пiду я в його хату,
Де шкiрами на десять гонiв тхне.
Ч i п
О, не дратуй. Турецькими шовками
I килимами вкрию хату всю,
Голубити, носити на руках
Тебе я буду, Прiсю.
П р i с я
Ще задавиш.
Який швидкий. Геть руки!
К о л я н д р а
(кепкує).
Ну, то що ж?
Чому ж не держиш? Ти ж казав колись -