Навіть їжа, якій віддають перевагу різні люди, ділиться на три види згідно зі станами нижчої природи. Те ж саме відноситься і до поведінки, мови, думок та благодійності. Їжа, якій віддають перевагу люди в стані благості, збільшує тривалість життя, проясняє свідомість, додає сил, вона здорова, корисна, приносить щастя і задоволення. Вона соковита, ніжна і приємна серцю. Надто гірку, надто кислу, надто солону, надто пряну, надто гостру, надто суху і надто гарячу їжу люблять люди у стані пристрасті. Така їжа є джерелом горя, страждань та хвороб. Неїстівна штучна їжа смачна тим, хто перебуває в стані невігластва.
Люди у стані благості поводяться прямо, щиро і дружелюбно. Їхня мова правдива, приємна, спрямована на благо і не спричиняє занепокоєння в людей. Їхні думки розсудливі, логічні та щасливі. Пихата поведінка або показна поведінка задля здобуття шани, поваги, авторитету, благоговіння з боку людей притаманна людям у стані пристрасті. Дурна та шкідлива поведінка — це поведінка людей у стані невігластва.
Благодійність, яка робиться з щирого бажання блага людям без розрахунку отримати за це якісь привілеї, є благодійністю в стані благості. Благодійність, що робиться з корисливою метою є благодійністю в стані пристрасті. А благодійність, яка приносить шкоду, є благодійністю в стані невігластва.
Мудрість і любов
Арджун спитав:
— Що таке справжнє зречення?
Усім, хто хоч щось чув про йогів, відомо, що вони практикують зречення. Усі йоги, яких Арджун бачив до того, були відлюдниками, які зреклися світу. Але тепер, отримавши всі інструкції з йоги, він розуміє, що принцип зречення, який дійсно є однією з засад йоги, справді має означати щось інше. Коли Арджун попрохав навчити його йозі, він очікував, що йому буде запропоновано зректися світу. Це саме те, чого він прагнув з самого початку, коли опинився в кризі, яка здавалася йому нерозв'язною. Коли людина опиняється в кризі, яка здається їй нерозв'язною, вона хоче просто втекти від цієї кризи, або скоївши суїцид, або зрікшися світу. Арджун кілька разів на початку бесіди з Кришною згадував про свою готовність зректися світу, але виявилося, що йога навчає вирішувати проблеми життя, а не тікати від них.
— Зреченням називається відмова від егоїстичної своєкорисливої діяльності. Відмовлятися від благодійності не можна ніколи. Існує три види зречення. Людина не повинна відмовлятися від безкорисливої діяльності, якої природно вимагає від неї її відповідальність у родині та соціумі. Якщо, введена в оману, вона припинить цю діяльність, то це називається зреченням в невігластві. Коли людина відмовляється безкорисливо діяти згідно зі своєю природною відповідальністю перед життям через те, що це надто важко, або зі страху, це називається зреченням в пристрасті. Таке зречення приведе її до деградації. Коли ж людина безкорисливо робить все, що вона має робити відповідно до її природних ролей в житті, звільняючися таким чином від егоїзму, це є зреченням в стані благості. Мудра людина в стані благості знаходиться в такому зреченні та діє безстрашно й самовіддано на благо всіх навколо себе. Той, хто не зрікся егоїзму, постійно стикатиметься з кармою — наслідками своєї корисливої діяльності. Ті ж, хто зреклися егоїзму, не отримують наслідків корисливої діяльності, бо такою діяльністю вони не займаються.
Три стани нижчої природи визначають три види бачення, три види діяльності та три види виконавців. Бачення, яке дозволяє людині, попри різноманітність різних живих істот, зріти їхню спільність, тобто бачити, що всі вони є вічними душами, є баченням у стані благості. Бачення, що різні живі істоти мають різну природу, без бачення їхньої універсальної сутності, є баченням у стані пристрасті. А бачення, яке прив'язує людину до одного виду діяльності як до єдино важливого, яке не дозволяє зріти реальність поза дуже вузької, обмеженої зони його охоплення, є баченням у стані невігластва.
Природна безкорислива діяльність, в основі якої нема егоїстичних прив'язаностей, є дільністю в стані благості. Діяльність, яка вимагає величезних зусиль, спрямована на здійснення егоїстичних бажань і продиктована егоїзмом, є діяльністю в стані пристрасті. Несвідома діяльність в омані, без знання та розуміння або діяльність з застосуванням насильства, яка спричиняє страждання живим істотам, є діяльністю в стані невігластва. Той, хто безкорисливо виконує задачі, які ставить перед ним життя, хто діє з великою рішучістю і натхненням, кого не розчаровують невдачі, діє в стані благості. Якщо людина хворобливо прив'язана до діяльності та її результатів, коли вона спонукана своєкорисливими бажаннями, якщо вона жадібна і злобна, вона перебуває в стані пристрасті. Людина, занурена в некорисну діяльність, вперта й брехлива, людина, яка ображає інших, ледаща та депресивна, перебуває в стані невігластва.