Але одного дня сталося те, що цілком змінило їхнє ставлення до ситуації і спонукало їх зібрати-таки армію та виступити проти своїх кузенів. Цікаво, що ж це було? Всі злочини проти них з боку родичів-узурпаторів Арджун з братами не вважали достатньою причиною для збройного конфлікту. Бо вони вважали це особистим. А особисте можна пробачити, що вони й робили. Тож причиною для рішення усунути своїх двоюрідних братів від влади для царевичів могло стати тільки порушення узурпаторами прав і свобод інших громадян, що одного дня і сталося: ними була скоєна спроба сексуального насильства над жінкою. Спроба була невдалою, бо Сам Бог особисто захистив жінку. Але спроба правителем держави скоїти такий злочин однозначно потребувала його усунення від влади і подальшого покарання.
Жінка уособлює собою життя. Зневажати життя, завдавати шкоду життю, визискувати життя є порушенням законів існування. Природний обов’язок людини полягає в тому, щоб захищати життя, щоб опікуватися життям. А природна роль чоловіків до того ж — захищати жінок і опікуватися жінками. Реалізація саме цієї його природної функції веде чоловіка до просвітлення і робить його сильним, вільним, самодостатнім, мудрим та щасливим. Так ми, навіть ще не торкнувшись віршів «Баґавад-ґіти», які безпосередньо стосуються засад йоги, мусимо вже згадати одну з них: виконання природного обов’язку перед життям звільняє людину з пазурів егоїзму і просуває її в напрямку просвітлення. Насильство над іншими живими істотами, завдання шкоди іншим живим істотам, експлуатація інших живих істот є діями, які спричиняють втрату людиною, яка це робить, чистоти її свідомості, позбавляють її зв’язку з реальністю, відокремлюють її від життя, позбавляють підтримки з боку життя та перекривають доступ до джерел щастя. Це загальна засада йоги. І в світлі цієї загальної засади особливо важливим є принцип, який оголошує, що чоловік, який використовує жінку для своєї чуттєвої насолоди замість того, щоб дбати про неї та про її щастя, руйнує свою індивідуальність і деградує. Те ж саме відбувається і з суспільством, в якому чоловіки не навчені цьому принципу: таке суспільство втрачає доброту й любов як основу, яка підтримує та об’єднує його, в ньому процвітають визиск, насильство, обман, індивідуалізм, і врешті таке суспільство стає нещасливим суспільством, яке створює пекельні умови для життя своїх членів.
Отже, якщо правитель використовує своє положення для будь-яких своїх егоїстичних цілей, а тим більш завдає шкоду громадянам, про яких він повинен дбати, він втрачає свою кваліфікацію і повинен скласти свої повноваження, бо його правління представляє небезпеку для народу. І тоді для блага народу, заради захисту інтересів та добробуту народу, чоловіки, які природно є захисниками народу, зобов'язані при потребі застосувати силу згідно з законами і правовими нормами, які це регулюють. Відповідно до законів арійської держави, в якій відбувалися описані нами події, за ініціативою царевичів були зібрані війська для протистояння армії, на яку спиралися узурпатори, щоб усунути їх від влади і передати законні повноваження правителя старшому братові Арджуна. А сам Арджун був призначений головнокомандувачем цього війська. Дві армії зійшлися на полі бою. І в цей момент розпочинається «Баґавад-ґіта».
Перша глава «Баґавад-ґіти» представляє нам картину поля бою і називає за іменами великих воїнів та воєначальників обох армій. Трублять сурми, оголошуючи початок битви. Арджун, стоячи на бойовій колісниці, вже підіймає лук і збирається стріляти. Але, подивившись на тих, хто був вишикуваний в бойові колони ворожої армії, він раптом звертається до свого візника:
— Непогрішимий, виведи вперед мою колісницю та постав її між двох армій, щоб я міг побачити тих, хто прийшов сюди битися з нами і з ким мені доведеться стятися в цій великій битві. Дозволь мені подивитися на тих, хто став на бік узурпатора-лиходія.