Очевидно, що Арджун на цьому етапі належить саме до таких релігійних людей, бо далі він аргументує свою відмову від битви саме постулатами про те, що убивство є тяжким гріхом. Він думає про те, щоб не потрапити до пекла, а потрапити до раю. Він думає про те, що його родичі будуть убиті. Але він не розуміє, що його відповідальність як брата нащадка трону — захистити народ від узурпатора-лиходія. Це завдання, яке поставило перед ним життя згідно з його природними обов’язками в суспільстві. Наші обов’язки по відношенню до інших людей, до наших близьких, до нашого оточення, до нашого народу, до людства, до всіх живих істот, до нашої планети, до Бога є тим, що зв’язує нас із нашою власною вищою природою — природою любові, якщо ми їх гідно виконуємо. Але якщо ми їх ігноруємо, ухиляємося від них або просто не знаємо про їхнє існування, це відокремлює нас від любові, від життя та від Бога.
Ми повинні підтримувати наших родичів та друзів, пробачати їм, допомагати їм, поважати їх. Але якщо наш родич або друг скоїв злочин, ми не маємо права його покривати. А якщо суспільство довіряє нам високу відповідальність, то нам може доводитися, наприклад, судити своїх близьких або друзів, якщо ми суддя. А також усім відомі історії, коли, захищаючи свій народ, хтось мусив убити в бою свого сина або брата, коли цей син або брат брав участь в агресії проти його Батьківщини. Це завжди є важким вибором для людини. І чим більш просвітлена наша свідомість, чим менше в нашому серці егоїзму і більше любові, тим більше ми здатні правильно виконувати завдання, які ставить перед нами життя, тим успішніше ми проходимо подальші уроки в школі просвітлення, яким життя є для кожного з нас.
Коли Арджун озвучив хід своїх думок і почуттів, він кинув лук і стріли та сів у колісниці, охоплений розпачем. Отже, Арджун зараз у дуже серйозній кризі: він, головнокомандувач армії, яка має звільнити народ від небезпечного тирана, відмовляється брати участь у бої, який є його природним обов’язком. І тоді Бог починає відкривати йому таємниці йоги.
Презентація йоги
Побачивши сльози розпачу в очах Арджуна, візник виказав готовність навчити його йозі, тобто мистецтву, за допомогою якого розв'язуються навіть нерозв'язні проблеми і досягаються навіть недосяжні цілі. І тоді Арджун сказав:
— Дозволь мені стати Твоїм учнем. Навчи мене. Бо я не розумію, що мені робити. Битися я не буду.
Навчити не означає сказати, що робити. Навчити означає допомогти піднятися на такий рівень свідомості, на якому людина починає розуміти, що їй робити. Саме про це прохає Арджун Вчителя, повідомивши Його про своє рішення відмовитися від участі в битві.
Стоячи між двох армій, Кришна усміхнувся. І продовжуючи усміхатися, почав навчання охопленого горем Арджуна.
— Ніколи не було такого часу, коли не існував Я, ти і всі ці воїни. І ніколи не настане такий час, коли хтось із нас припинить своє існування.
Опис реальності, яку не усвідомлює учень, робиться не для того, щоб учень повірив учителю на слово, що реальність така, а для того, щоб повідомити про те, що учень зможе побачити власним зором на наступному кроці просвітлення. Це надихає учня і, коли він дійсно починає бачити реалії, про які казав учитель, він упевнюється в тому, що його практика є правильною і справді дає очікувані результати. Отримання практичних результатів, на які був спрямований учень, свідчить про ефективність методу і надає стимул продовжувати практику йоги. Непросвітлена людина знаходиться в ілюзії, ніби її існування розпочалося з народження в поточному тілі і закінчиться з припиненням його функціювання. Сприйняття людини, яка перебуває під впливом егоїзму, не дозволяє їй бачити вічність і себе в вічності. У цьому стані людина відокремлена від сприйняття себе як частини життя, вона практично не взаємодіє з життям. Це стан омани, хворий стан свідомості, в якому людина дуже-дуже обмежена як у своїх можливостях, так і в сприйнятті реалій життя. Тож Учитель починає надавати Арджуну інформацію про реальність, сприйняття якої той має сягнути через свою практику.
— Індивідуальна жива істота — це душа. Утілившися в черговому тілі, вона поступово змінює тіло дитини на тіло молодої людини, а потім на тіло старої людини. І так само після припинення функціювання поточного тіла жива істота переходить в інше тіло. Просвітлена людина бачить все це на власні очі. Вона також бачить, як змінюються тимчасові ситуації, які є єдиним предметом радощів та печалей для тих, хто не встановлений у цілісності вічного щастя. Тож перше, чому ти навчишся, це бути щасливим за будь-яких обставин. Тоді ти зможеш легко позбутися пут егоїзму і сягнути абсолютної свободи. Просвітлені люди бачать, як функціює нижча природа -— природа егоїзму і як функціює вища природа — природа любові. І для них очевидно, що під впливом егоїзму людина перебуває в стані омани, тобто обмежена її егоїзмом реальність минущих радощів та печалей, в якій вона живе, не відповідає справжній дійсності, яка є вічною реальністю вічного щастя.