Якщо людина, обираючи собі професійну діяльність, думає: «Я хочу займатися тим, що приносить найбільшу вигоду», — це є її великою помилкою. По-суті це шахрайство. Бо займатися діяльністю, яка не є твоїм покликанням, тобто в якій ти не станеш асом, майстром, означає займатися халтурою. Результат такої роботи не буде настільки якісним і корисним для людей, як результат безкорисливої діяльності. А часто результатом такої роботи бувають взагалі шкідливі речі. Через те що сучасне суспільство не є суспільством йогів, ми всі відчуваємо на собі, на своєму оточенні, на довкіллі наслідки такої корисливої діяльності. Але головна проблема корисливої діяльності полягає в тому, що вона розвиває егоїзм і позбавляє людину любові, відокремлюючи її від цілісності життя. Наступною стадією корисливої діяльності є злочинна діяльність. Насправді будь-яка корислива діяльність має тенденцію схилятися до злочинної, але кримінальний кодекс утримує її в рамках дозволеного. Бо така природа егоїзму. Егоїзм — батько всього зла.
Є люди, які не розуміють, що таке егоїзм. Вони думають, що егоїзм — це любов до себе. Таке розуміння є помилковим. Наявність любові до себе є нормальним, здоровим явищем. Відсутність любові до себе є порушенням і відхиленням від здорової норми. Егоїзм — це зовсім інше. Егоїзм — це така хвора прив’язаність до себе, яка відокремлює людину від життя, від любові, від Бога настільки, що в її малесенькому внутрішньому світі вона сама є богом, вищою цінністю, центром уваги, а життя, світ, інших вона сприймає як ресурс для отримання якоїсь власної вигоди, власної егоїстичної насолоди, задоволення власних егоїстичних цілей та бажань, не спрямованих на благо і щастя інших. Егоїзм не дає людині можливості мати щастя. Якесь своє хворе егоїстичне щастя такій людині порою вдається вирвати, але ж це ніяк не та повнота безперервного справжнього щастя, яке походить з любові і з старань зробити щасливими інших.
Безкорислива діяльність також є ключем до здорового, стабільного, щасливого суспільства. Суспільство — це природне середовище, призначене для практики йоги. А практика йоги в свою чергу є природним процесом, одним із призначень якого є привести суспільство в стан здорового, стабільного, щасливого балансу. Йога вирішує всі проблеми суспільства, бо всі вони мають джерелом егоїзм. Чому ж суспільство не бере на озброєння йогу? Тому що люди нічого не знають про йогу. Люди взагалі нічого на знають про природу егоїзму і про природу любові, про поступовий систематичний природний процес просвітлення, який, згідно з «Баґавад-ґітою», може бути легко і приємно вбудований в життя кожної людини. Слово просвітлення або сприймається людьми як щось містичне і туманне, або взагалі лякає їх, асоціюючися з безліччю шахраїв, які підв’язуються під цю ідею. Ті люди в сучасному світі, які розмахують «Баґавад-ґітою», трактують її, як правило, спотворено і їхня практика спотворена. Тобто справжня йога, яка гарантовано поступово веде людину крок за кроком від одного рівня просвітлення до наступного, сьогодні цілком утрачена. Я знаю достатньо небагато людей, які практикують її правильно і мають всі бажані результати. Але досвід цих людей, збігаючися з моїм власним досвідом, підтверджує, що правильна практика йоги дійсно працює так, як це описує «Баґавад-ґіта», працює неймовірно потужно і ефективно. А головне — правильна практика набагато легша за неправильну.
Визначити, правильна ваша практика чи ні, дуже просто. Для цього не потрібно навіть підтвердження від учителя. Коли ви вивчаєте якусь іншу науку, ви потребуєте оцінювання з боку вчителя, ваші успіхи визначає він. Але критерієм успіху в йозі є тільки ваше власне оцінювання. Отже, правильна практика — це така практика, через яку ви щодня відчуваєте все більшу свободу, більшу незалежність, більшу самодостатність, більшу впевненість, щодня все краще володієте собою (тобто ви все менше керовані такими небажаними вами факторами, як страх, жадність, хтивість, заздрість, гнів тощо, при чому на просунутій стадії практики ви помічаєте, що вони на вас більше геть не впливають, а на досконалій стадії ви помічаєте, що їх просто більше нема в вашій свідомості), щодня бачите все більше того, чого не бачили раніше (духовні очі поступово все більше відкриваються у вас), ви все більше звільняєтеся від егоїстичних прив’язаностей, а натомість у вашому серці сходить любов. А головне — щоденно збільшується ваше щастя. Ваш успіх у йозі, ваш рівень просвітленості для вас завжди є очевидним. Це можна порівняти з тим, як людина, яка їсть їжу, сама безпомилково відчуває і оцінює рівень своєї ситості. Їй не потрібно нікого питати про нього. Але оточення теж помічає сталий прогрес йога за опосередкованими ознаками: він стає розумнішим, добрішим, чутливішим, більш рішучим, успішним, здатним на все більш гармонійні стосунки, чеснішим, шляхетнішим, простішим, приємнішим та все більш і більш радісним.