— Ха! — рикнув Єлизар, і далі гасаючи кімнатою.
— Є одна людина в гвардії, — пояснив Едвард люту реакцію Єлизара, — на ім’я Челсі. Вона може впливати на емоційні зв’язки між людьми. Вона може ослаблювати або зміцнювати зв’язки. Вона може змусити когось почувати прив’язаність до Волтурі, бажання приєднатися, охоту догодити…
Єлизар став як укопаний.
— Ми всі усвідомлювали, чому Челсі така корисна. Наприклад, у бою, коли нам щастило розділити клани, які вступили в спілку, і тоді перемогти їх було значно легше. І якщо вдається відділити невинних членів клану від винних, то справедливість може здійснитися без непотрібної жорстокості — винних можна покарати без втручання, а невинних помилувати. В іншому разі було б неможливо утримати клан від спільної боротьби. Отож Челсі розривала зв’язки, які їх поєднували. Мені це здавалося виявом доброти, милосердя Аро. Я підозрював, що саме Челсі тримає наш клан таким тісним і дружним, але ж це було добре! Бо так ми могли більше. І так нам було легше співіснувати.
Від цього пояснення мої туманні спогади прояснилися. Раніше я ніяк не могла втямити, чому гвардія кориться своїм хазяям так радо, заледве не з відданістю коханців.
— Наскільки дужий її дар? — Таня запитала напруженим голосом. Вона швидко обвела поглядом усіх членів своєї родини.
Єлизар знизав плечима.
— Мені ж із Кармен вдалося піти від них… — і похитав головою: — Але будь-який зв’язок, слабший, ніж зв’язки між подружжям, загрожений. Принаймні у звичайному клані. Здебільшого такі зв’язки слабші, ніж у нашій родині. Завдяки тому, що ми утримуємося від людської крові, ми цивілізованіші — і це дозволяє нам будувати стосунки на любові. Не думаю, що їй вдасться зруйнувати нашу відданість, Таню.
Таня кивнула, начебто заспокоєна, а Єлизар продовжив свої міркування:
— Я гадаю, що єдиною причиною, з якої Аро вирішив приїхати особисто, та ще й привезти стількох із собою, може бути те, що він замислив не покарання, а надбання. Він має бути присутній, аби контролювати ситуацію. Але йому особисто потрібна вся гвардія для захисту від такого великого й обдарованого клану. З іншого боку, в такому разі решта патріархів залишилися б у Волтеррі незахищеними. А це занадто ризиковано: хтось може спробувати скористатися. Отож вони приїдуть усі. А як іще він має бути певен, що збереже той дар, яким так захоплюється? — міркував Єлизар.
Едвардів голос був тихим, як подих:
— Минулої осені в його думках я побачив, що він понад усе хотів би мати в своєму клані Алісу.
Я роззявила рота, згадуючи кошмари, які марилися мені давним-давно: Едвард і Аліса в чорних мантіях, у них червлені, як кров, очі, їхні обличчя холодні й чужі; вони стояли поряд, як тіні, а Аро тримав їх за руки… Невже Аліса нещодавно угледіла в майбутньому те саме? Невже вона побачила, як Челсі намагається заглушити її любов до нас, прив’язати її до Аро, Гая та Марка?
— Ось чому Аліса поїхала? — запитала я, і голос мій здригнувся на її імені.
Едвард притулив долоні мені до обличчя.
— Гадаю, так. Щоб Аро не дісталося те, чого йому кортить найбільше. Щоб не дати свій дар йому до рук.
Я вчула, як Катя й Таня перемовляються стурбованими голосами, і згадала, що вони нічого не знають про Алісу.
— І тебе він теж хоче, — прошепотіла я.
Едвард стенув плечима, і якусь мить його обличчя було дуже спокійним.
— Не так уже. Я не можу запропонувати чогось, чого він і так не має. І крім того, все залежатиме від того, чи знайде він спосіб підкорити мене. Він знає мене й усвідомлює, наскільки нелегко це буде, — він сардонічно звів брову.
На Едвардову безтурботність Єлизар тільки нахмурився.
— Між іншим, він знає і твої слабкості також, — зауважив він і виразно поглянув на мене.
— Зараз цього не варто обговорювати, — швидко кинув Едвард.
Єлизар проігнорував натяк і провадив:
— Аро захоче і твою дружину також. Безперечно, його заінтригував дар, який здатен був опиратися його впливу навіть у людському тілі.
Едвардові було неприємно обговорювати цю тему. Мені також. Якщо б Аро захотів чогось від мене — та будь-чого! — йому досить було поставити Едварда під загрозу — і я б миттю скорилася. І навпаки.
Невже смерть — менше зло? Невже насправді нам варто лякатися неволі?
Едвард змінив тему:
— Гадаю, Волтурі просто чекали на щось таке — на зручну нагоду. Вони не переймалися заздалегідь, яке вигадати виправдання для своїх дій, вони просто склали план — і чекали, коли годяще виправдання з’явиться саме собою. Ось чому Аліса змогла побачити, як розвиватимуться події, ще перш ніж Ірина з’явилась у Волтурі. Рішення було ухвалене давно, просто слід було дочекатися вірогідного обґрунтування.