— Не знаю, чи вдасться мені ще колись потанцювати з тобою, — мовив він і потягнув мене у повільне кружляння, чий ритм не співпадав із темпом музики. — Отож я скористаюся моментом.
Ми танцювали в ритмі його серця, яке билося в мене під пальцями.
— Я й сам радий, що прийшов, — за мить тихо сказав Джейкоб. — Навіть не думав, що прийду. Але так приємно тебе побачити… ще хоч раз. І мені не так сумно, як — я боявся — буде.
— Я не хочу, щоб ти сумував.
— Я знаю. І сьогодні я прийшов не для того, щоб ти почувалася винною.
— Ні, ні — я просто щаслива, що ти прийшов! Це найкращий подарунок, який ти міг мені зробити.
Він засміявся.
— Дуже добре, бо я зовсім не мав часу купувати подарунок.
Очі мої призвичаїлися до темряви, тепер я могла роздивитися його обличчя — воно було вище, ніж я очікувала. Невже він і досі росте? Зараз він на зріст радше сім футів, аніж шість[5]. Яка полегкість — знову бачити знайомі риси після стількох місяців: його глибоко посаджені очі під густою тінню брів, його високі вилиці, його повні губи, що відкривають яскраво-білі зуби, розтягуючись у саркастичній усмішці, що якраз пасує до його тону. Очі його були трошки примружені: наїжачені; я бачила, що сьогодні він поводиться дуже сторожко. Він щосили намагався зробити мені приємність — не зрадити себе й не показати, яких зусиль це йому вартує.
Я насправді нічого не зробила в житті настільки гарного, щоб заслужити такого друга, як Джейкоб.
— Коли ти вирішив повернутися?
— Свідомо чи підсвідомо? — він зробив глибокий вдих, перш ніж відповісти на власне запитання. — Насправді я сам не знаю. Гадаю, вже довший час я рухався в цьому напрямку — мабуть, інстинктивно прямував сюди. Але тільки сьогодні зранку мені закортіло бігти. Я не був певен, що знову зможу перевернутися, — він засміявся. — Ти не повіриш, яке це дивне відчуття — знову ходити на двох ногах. А одяг! Але тим чудніше, що почуваєшся дивно. Я не очікував такого. Давно не практикувався бути людиною.
Ми кружляли на місці.
— Проте сором був би не подивитися на тебе таку. Видовище вартує мандрівки аж сюди. У тебе неймовірний вигляд, Белло. Така вродлива!
— Аліса витратила на мене сьогодні чимало часу. А ще темрява допомагає.
— Для мене це не темрява, ти ж розумієш.
— Справді.
Чуття вовкулаки. Легко забути, на що він здатен, — він такий схожий на людину! Особливо зараз.
— Ти підстригся, — зауважила я.
— Так. Знаєш, так легше. Вирішив попрацювати руками.
— Гарна зачіска.
Він пирхнув.
— Еге ж. Я сам стригся — іржавими кухонними ножицями, — на мить він широко посміхнувся, але його посмішка швидко випарувалася. Він знову посерйознішав. — Ти щаслива, Белло?
— Так.
— Добре, — (я відчула, як він стенув плечима). — Це головне, гадаю.
— А ти як, Джейкобе? Насправді?
— Насправді непогано, Белло. Ти за мене більше можеш не турбуватися. І припини переслідувати Сета.
— Я переслідую його не тільки через тебе. Мені подобається Сет.
— Він — милий хлопчисько. Кращий за декого… Кажу тобі, якби мені вдалося позбутися голосів у голові, бути вовком — майже ідеальний варіант.
Я розсміялася — так це прозвучало.
— Свої голоси я теж не можу примусити стулити писки.
— У твоєму разі це означає божевілля. Хоча я насправді й так знав, що ти божевільна, — піддражнив він мене.
— Дякую.
— Божевілля — ліпше за колективну вовчу свідомість. Голоси божевільних не підсилають няньок, щоб ті приглядали за ними.
— Га?
— Сем уже тут. І ще дехто. Про всяк випадок, розумієш.
— Який випадок?
— На випадок, якщо я не стримаюся — щось типу того. На випадок, я вирішу зіпсувати свято, — він коротко всміхнувся на якусь думку, яка, певно, приносила йому втіху. — Але я не збираюся псувати тобі весілля, Белло. Я тут для того, щоб… — він не договорив.
— Щоб зробити його ідеальним.
— Це висока планка.
— От і добре, що ти такий високий.
Він застогнав на цей дурний жарт, а потім зітхнув.
— Я тут, бо я твій друг. Твій найкращий друг — востаннє. Прощальний жест.
— Сем має більше довіряти тобі.
— Ну, може, я занадто чутливий. Може, він би крутився поряд у будь-якому разі — щоб наглядати за Сетом. Тут же чимало вурдалаків. А Сет до цього не ставиться так серйозно, як мав би.