— Якби ви замислили щось добре, ви б сюди не припхалися.
Я закопилила губи. Я ніколи не була гарною актрисою, але ж Аліса не лишила мені іншого вибору.
— А може, я й не замислила нічого доброго…
На Максовому обличчі з’явився вибачливий вираз.
— Послухайте, леді…
— Белла.
— Так. Белло… Бачте, я дуже ціную цю роботу. Джей платить мені чималі гроші просто за те, щоб я тинявся отут усенький день. Я хочу вам допомогти, справді хочу, але… Ви ж розумієте, що я кажу гіпотетично, правда? Чи не для преси, як ви там це називаєте… Але якщо я пущу до нього когось, хто може завдати йому шкоди, мене звільнять. Бачте, яка проблема?
Я хвильку поміркувала, покусуючи губу.
— Невже ви ніколи не бачили тут нікого такого, як я? Тобто чимось схожого на мене? Моя сестра набагато нижча за мене, і в неї чорне волосся, яке стирчить навсібіч…
— А Джей знайомий із вашою сестрою?
— Гадаю, так.
Макс хвильку над цим поміркував. Я всміхнулася до нього — й він хапнув ротом повітря.
— Знаєте, що я зроблю? Я задзвоню Джеєві й опишу вас. І нехай він сам вирішує.
Скільки знає цей Дж. Дженкс? Що йому скаже опис моєї зовнішності? Ця думка непокоїла мене.
— Моє прізвище Каллен, — повідомила я Максові, міркуючи, чи не забагато відкрила йому інформації. Аліса вже потроху почала мене дратувати. Невже мені аж так слід було діяти наосліп? Могла б вона мені хоч слівце шепнути…
— Каллен, запам’ятав.
Я спостерігала, як він набирає номер, і собі запам’ятовувала цифри. Що ж, якщо це не спрацює, я сама зателефоную Дж. Дженксові.
— Привіт, Джею, це Макс. Знаю, мені не слід дзвонити тобі за цим номером, хіба що у конче нагальній потребі…
«А була нагальна потреба?» — вчула я заледве розрізненні слова з трубки.
— Ну, не зовсім. Тут прийшла дівчина, яка хоче з тобою побачитися…
«Щось я не бачу тут жодної нагальної потреби. Чому ти не дотримався звичайної процедури?»
— Я не дотримався звичайної процедури, бо вона на вигляд і близько не звичайна…
«Вона з поліції?»
— Ні…
«Цього ти не можеш сказати напевне. Вона не схожа на одного з Кубаревих?…»
— Ні… Дозволь мені докінчити, о’кей? Вона каже, ти знайомий з її сестрою, щось таке.
«Маю сумніви. Яка вона з себе?»
— Вона… — очі його оцінювально метнулися з мого обличчя на черевики. — Ну, вона на вигляд — клята викапана супер-модель, ось яка вона… — (Я всміхнулася, і він мені підморгнув, а тоді повів далі). — Тіло м’язисте, мов кам’яне; сама бліда, як простирадло; темно-каштанове волосся сягає їй майже пояса; а ще їй не завадило б добряче виспатися… То як, упізнаєш?
«Ні, не впізнаю. Я не надто вдоволений, що твоя слабкість до жінок спонукала тебе…»
— Еге ж, маю я слабкість до гарненьких жінок, що тут такого? Вибач, що потурбував тебе, приятелю. Забудь про це.
— Ім’я, — прошепотіла я.
— О так, стривай! — мовив Макс. — Вона каже, її звуть Белла Каллен. Це тобі щось говорить?
На якусь мить запала мертва тиша, а тоді голос на тому кінці почав верещати, вживаючи такі слова, які нечасто почуєш на стоянках далекобійників. Вираз Максового обличчя цілком змінився — від жартів не лишилося і сліду, а вуста його побіліли.
— Але ж ти не питав! — загорлав Макс у відповідь, панікуючи.
Ще раз на хвильку запала тиша — Джей намагався взяти себе в руки.
«Вродлива й бліда?» — запитав Джей, трохи вспокоївшись.
— А хіба я зразу не так сказав?
Вродлива й бліда? Що знає цей чоловік про вампірів? Може, він і сам — один із нас? Я не була готова до такого протистояння. Я скреготнула зубами. Куди це Аліса мене втягнула?
Макс іще хвилину перечікував зливу лементу, лайки та вказівок, а тоді зиркнув на мене, і в очах його зблиснув заледве не страх.
— Але ж ти зазвичай приймаєш клієнтів із міста у четвер… О’кей, о’кей! Зараз усе влаштую.
Він згорнув телефон.
— То він згоден зі мною зустрітися? — весело запитала я.
Макс обпік мене очима:
— Ви могли би просто сказати, що ви — важливий клієнт.
— Я й сама цього не знала.
— Я гадав, може, ви — коп, — визнав він. — Правда, ви не схожі на копа. Але ви поводитеся дивно, а ще така вродлива!
Я стенула плечима.
— Наркоторгівля? — спробував угадати він.
— Хто, я?! — обурилась я.
— Еге ж. Чи ваш хлопець. Чи хтось іще.
— Ні, вибачайте. Я не прихильниця наркотиків, а мій чоловік тим більше. Скажи наркотикам ні і все таке.
Макс стиха вилаявся.
— Заміжня. За вами не вженешся.