Дипломатичне прикриття — одна із форм і дій ведення неоголошеної гібридної війни, мета яких прикриття та нівелювання російської участі у діях проти суверенної Української держави.
Енергетична безпека — спроможність країни технічно надійним й безпечним, економічно ефективним та екологічно прийнятним способом задовольнити потреби суспільства в паливно-енергетичних ресурсах для гарантування: належного рівня життєдіяльності населення; сталого функціонування національної економіки в режимах звичайного та особливого стану; можливості керівництва держави у формуванні і здійсненні політики захисту національних інтересів.
Євроскептицизм — напрям політичної думки в країнах Європи, що ставить під сумнів доцільність процесу політичної, правової та економічної інтеграції європейських держав у межах ЄС і власне самого існування Європейського Союзу як наднаціонального інституціалізованого утворення.
Захист критичної інфраструктури — це комплекс заходів, реалізований у нормативно-правових, організаційних, технологічних інструментах, спрямованих на забезпечення безпеки та стійкості критичної інфраструктури.
Імпортозаміщення в оборонно-промисловому комплексі — заміщення імпорту комплектуючих для створення вітчизняної воєнної продукції, шляхом налагодження їх вітчизняного виробництва або імпорту з інших країн.
Інформаційна безпека — стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, за якого досягається запобігання шкоді через неповноту, невчасність та недостовірність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване поширення, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації[6].
Інформаційна війна — протиборство в інформаційному просторі, яке ініціюється агресором з метою здійснення комплексного впливу на соціальне, економічне, військове та політичне життя супротивника задля досягнення своїх стратегічних цілей щодо атакованої держави[7].
Інформаційна присутність — реалізація національних інтересів в інформаційній сфері через поширення офіційної інформації, інтерпретацій та наративів, уможливлена спроможністю (у т. ч. — технічною) доносити їх до широкої громадськості та конкретних цільових аудиторій.
Інформаційний простір — середовище на території держави, у якому на основі наявної інформаційної інфраструктури здійснюється формування, збір, зберігання та поширення інформації (як національного, так і закордонного походження), а також інформаційна взаємодія організацій та громадян і задоволення їхніх інформаційних потреб відповідно до чинного національного законодавства[8].
Інформаційний суверенітет — різновид національно-державного суверенітету; невідчужувана юридична якість незалежної держави, яка символізує її політико-правову самостійність, вищу відповідальність і цінність як первинного суб’єкта міжнародного права. Інформаційний суверенітет означає, що всі правила поведінки в інформаційному просторі певної держави встановлює тільки вона сама, і ніхто інший. Несуверенна держава є у цьому сенсі несамостійною, перебуває під зовнішнім управлінням, тобто є колонією, напівколонією, складовою іншої держави тощо.
Інформаційно-психологічна операція — сукупність узгоджених та взаємопов’язаних за метою, завданнями, об’єктами і часом інформаційних та психологічних акцій, атак і заходів, що проводяться одночасно або послідовно за єдиним задумом і планом для вирішення завдань інформаційно-психологічного впливу на емоції, мотиви, установки та поведінку цільової аудиторії[9].
Квазіреальність — частина стратегії гібридної війни, яка передбачає зміщення акцентів, подання напівправди, намагання відволікати увагу, здійснює вплив на прийняття рішення та направлена на дипломатичне прикриття гібридної агресії і є ключовою серед сукупних дій російської агресії, у тому числі анексії Криму та підтримки сепаратистів на Донбасі.
Кібератаки — сукупність кількох короткочасних узгоджених за метою і часом заходів інформаційно-технологічного впливу, спрямованих на деструктивні зміни визначеного об’єкта інформаційної інфраструктури[10].
Критична інфраструктура — системи та ресурси, фізичні чи віртуальні, що забезпечують функції та послуги, порушення яких призведе до важких негативних наслідків для життєдіяльності суспільства, соціально-економічного розвитку країни та забезпечення національної безпеки.