— Прибув лікар Чжан.
Цзя Чжень одразу провів лікаря до вітальні, почастував чаєм і лише після цього почав розмову про справу.
— Учора мені пощастило довідатися від пана Фен Цзиїна про ваші достоїнства й ученість, і я сповнився великою повагою до ваших глибоких знань у медицині.
— Що ви! Що ви! — запротестував лікар. — Я грубий і неосвічений, знання мої незначні, і це змушує мене червоніти від сорому. Але, оскільки пан Фен Цзиїн рекомендував мене вашій світлості й ви вдостоїли мене своїм запрошенням, я не насмілився не коритися.
— Не скромничайте, — відповів Цзя Чжень, — оскільки ми вас запросили, виходить, цілком довіряємо вам і сподіваємося, що з вашим високоосвіченим розумом ви зумієте розвіяти наші сумніви.
Цзя Жун провів лікаря у внутрішні покої, до пані Цінь.
— Це і є ваша шановна дружина? — запитав лікар.
— Так, — відповів Цзя Жун. — Сідайте, будь ласка. Я розповім вам про її хворобу, а потім ви її оглянете.
— Мені здається, насамперед варто було б перевірити пульс, — заперечив лікар. — Я у вашому домі вперше, не знаю, як лікували вашу дружину, і прийшов на настійне прохання пана Фен Цзиїна. Отже, я перевірю пульс, ви вирішите, чи правильний мій висновок, і після цього розповісте про перебіг хвороби в останні дні. Потім ми спільно подумаємо, які краще прописати ліки, а давати їх хворій чи не давати — це на ваш розсуд.
— Ви воістину мудрець, лікарю! — вигукнув піднесений Цзя Жун. — Як жаль, що ми про вас так пізно дізналися! Прошу вас, перевірте пульс у хворої й скажіть, чи можна її вилікувати, щоб я скоріше заспокоїв батька й матір.
Служниці принесли велику подушку, підклали пані Цінь під спину й засукали їй до ліктя рукава. Лікар, затамувавши подих, перевірив пульс на правій руці, визначивши частоту й силу ударів, потім, після деякої паузи, проробив те ж саме на лівій руці й звернувся до Цзя Жуна:
— Прошу до передпокою.
У передпокої вони сіли на кан, і служниця подала чай. Після чаювання Цзя Жун запитав:
— Як ви вважаєте, лікарю, можна вилікувати мою дружину?
— Я уважно вивчив усі пульси[126] вашої дружини, — почав доктор Чжан. — Нижній пульс лівої руки вповільнений, середній пульс — слабкий; нижній пульс правої руки частить, але теж слабкий, середній пульс — порожній і позбавлений енергії. Сповільненість нижнього пульсу лівої руки свідчить про виснаження життєвих сил серця й виникнення «вогню»; слабкість середнього пульсу лівої руки буває при занепаді життєвих сил печінки й недокрів’ї. Частота й слабкість нижнього пульсу правої руки вказують на надзвичайне падіння життєвого духу легенів; порожнеча й відсутність енергії в середньому пульсі правої руки свідчить про те, що «земля» селезінки придушена «деревом» печінки. Виснаження життєвих сил серця й виникнення «вогню» спричиняють порушення строків місячних і безсоння; недокрів’я й занепад життєвих сил печінки викликають хворобливе здуття в боці, затримку місячних, внутрішній жар; надзвичайне падіння життєвого духу легенів слугує причиною частих запаморочень і рясних виділень поту в досвітні години; «земля» селезінки придушена «деревом» печінки — звідси втрата апетиту, пригнічений стан духу, кволість у кінцівках... Судячи з характеру пульсів, у вашої дружини мають бути всі названі мною симптоми. Якщо ви гадаєте, що такі пульси бувають при вагітності, тоді, вибачте мені, я більше не насмілюся вислуховувати ваших повелінь.
Одна з жінок, що доглядали за хворою, вигукнула:
— Ви, пане лікарю, справжній чарівник, і нам нічого вам розповідати! Скільки в нас у домі побувало лікарів, і кожний говорив своє: цей уважав, що нас чекає велика радість, той твердив, що це хвороба, один говорив, що немає нічого небезпечного, інший, навпаки, доводив, що хвороба небезпечна до дня зимового сонцестояння. Але правильного висновку не зробив ніхто. Наказуйте, пане лікарю, ми скоряємося!
— Хвороба запущена, — сказав лікар Чжан, — і не без вашої провини, поважні. Якби почала хвора приймати ліки, ще коли в неї були місячні, вона, мабуть, була б уже здорова. А зараз, цілком природно, виникли ускладнення. І все-таки, я думаю, хвороба виліковна. Якщо після прийому моїх ліків у хворої відновиться сон, шанси на щасливий кінець збільшаться. Судячи з пульсів, пані має впертий характер і неабиякий розум. Багато чого з того, що відбувається навколо, їй не подобається. Вона занадто багато про це думає й переживає. Все це призвело до розладу селезінки й створення сприятливих умов для «дерева» печінки. У результаті місячні не прийшли в належний строк. Адже й раніше строк місячних у вашої пані з кожним разом усе подовжувався — чи не так?
— Цілком правильно, — підтвердила одна із служниць. — Подовжувався, а не скорочувався, то на два дні, то на три, а то й на цілих десять.
— Саме так, — зауважив лікар Чжан, — у цьому й криється причина хвороби. Якби пані почала раніше приймати ліки, що зміцнюють серце й заспокоюють дух, вона не дійшла б до такого стану! А зараз усі симптоми ясно вказують на ослаблення діяльності стихії «води» і процвітання стихії «вогню». Подивимось, як подіють ліки.
Він виписав рецепт, у якому значилося:
«Відвар для підтримки бадьорості духу й зміцнення печінки та селезінки.
Женьшень — два цяні, стоголовник — два цяні (дрібно розтертий і пересмажений), гриб юньлін — три цяні, корінь наперстянки — чотири цяні, аралія — два цяні, біла гортензія — два цяні, сичуаньський жигунець — один цянь і п’ять фенів, астрагал — три цяні, осока ароматна — два цяні, ласкавець кислий — вісім фенів, хуайшаньське зілля (підсмажене) — два цяні, желатин із ослячої шкіри (прожарений із порошком устричних черепашок) — два цяні, ряст (зварений у вині) — півтора цяні, локриця сушена — вісім фенів, зерна лотоса (без серцевини) — сім штук, два жужуби».
Прочитавши рецепт, Цзя Жун сказав:
— Дуже мудро, лікарю. Але скажіть, чи безпечна ця хвороба для життя?
— Ви людина вчена, — відповів лікар, — і прекрасно знаєте, що запущену хворобу за один день не вилікуєш. Нехай хвора поприймає ліки, а там подивимося. Гадаю, до зими настане поліпшення, але повного видужання раніше майбутньої весни чекати не доводиться.
Цзя Жун був людиною тямущою, не став допитуватися про подробиці й провів лікаря. Після цього він вирушив до Цзя Чженя й передав йому все, що сказав лікар.
— Жоден із лікарів, — звернулася пані Ю до чоловіка, — не говорив так виразно, як цей, гадаю, що й ліки він прописав гарні.
— Так, він не з тих, хто заради заробітку затягує лікування, — погодився Цзя Чжень. — Це він заради свого друга, Фен Цзиїна, прийшов одразу, тільки-но ми його запросили. Тепер хоч з’явилася надія, що наша невістка одужає. Тут у рецепті зазначено женьшень, нехай візьмуть із того, що купили позавчора.
Цзя Жун розпорядився, щоб приготували ліки й віднесли пані Цінь.
Якщо вам цікаво дізнатися, чи допомогли ліки, прочитайте наступний розділ.
Розділ одинадцятий
У день народження Цзя Цзіна в палаці Нінго влаштовують бенкет;
у Цзя Жуя спалахує пристрасть до Ван Сіфен
Настав день народження Цзя Цзіна. Цзя Чжень звелів укласти в шістнадцять великих кошиків вишукані страви, найрідкісніші фрукти й наказав Цзя Жуну та служникам віднести їх Цзя Цзіну.
— Дивіться уважно, — наказував він Цзя Жуну, — чи зрадіє старий пан. Коли кланятимешся йому, скажи: «Мій батько, пам’ятаючи ваше повеління, не посмів сам з’явитись, але він і всі чада й домочадці, повернувшись обличчям у бік вашої обителі, шанобливо вам кланяються».
Вислухавши батька, Цзя Жун у супроводі служників вийшов. До Цзя Чженя тим часом почали збиратися гості. Першими з’явилися Цзя Лянь і Цзя Цян. Спостерігаючи, як ідуть приготування до свята, вони поцікавилися:
— А розваги які-небудь будуть?
— Панове спочатку думали, що старий пан сам прибуде, і тому не зважилися влаштовувати розваги, — була відповідь. — Але коли довідалися, що старого пана не буде, запросили акторів і музикантів. Вони в саду, готують сцену до вистави.
126