Повернувшись із заслання, де він покинув юну маму з дитиною, Сталін одразу ж… звабив власну 15-річну доньку, Надію Аллілуєву. За твердженнями деяких дослідників, Надія була плодом зв’язку Сталіна з дружиною Сергія Аллілуєва – Ольгою. Про це згадувала, наприклад, письменниця Ольга Кучкіна, чиї родичі були друзями Надії Аллілуєвої – якось під час чергової сварки Сталін кинув їй: «Знаєш, що ти моя донька?»
У результаті бурхливого роману Йосип Віссаріонович просто викрав неповнолітню дівчину з родини, а потім все-таки оформив з нею офіційний шлюб. Десять(!) абортів змусив зробити Надію (судячи з її медичної картки) Сталін. Чому? І яким дивом на світ з’явилися Василь та Світлана?
Бідолашна дівчина все розуміє, але вдіяти нічого не може – страшна доля Бели Уварової робила дівчат покірними. А товариш Калінін навіть фотографа не соромиться…
До речі, психологи давно звернули увагу і на хворобливу любов вождя до своєї доньки (онуки?). Звісно, це лише версія, але дуже схожа на правду, принаймні, за часом усе збігається. Як нам відомо, у 1900-1901 рр. Ольга Алліуєва та Йосип Сталін дуже – скажемо так – дружили. Плюс оті свідчення письменниці… Батько Ольги Кучкіної, доктор історичних наук Андрій Павлович Кучкін – член партії з 1912 року, активний учасник більшовицького перевороту справді міг бути знайомий з Надією Аллілуєвою…
Не цурався Йосип Віссаріонович і ґвалтувати жінок. Наприклад, оперну співачку Віру Давидову. Відомо про «фавориток» вождя – балерину Ольгу Лепешинську та його особисту кухарку Варвару Жбичкіну, більше знану як Валентина Істоміна. І це не рахуючи численних машиністок та іншого жіночого персоналу.
Продовжимо про інших «старих знайомих».
Генріх Григорович (Генах Гершенович) Ягода, син єврея-ювеліра, освіта – 8 класів. Найближчий родич і соратник Свердлова, близький друг Дзержинського, один із найближчих соратників Сталіна. Був одружений на рідній племінниці – доньці сестри Свердлова. Керівник ОДПУ-НКВС.
Після арешту, під час обшуку 8 квітня 1937 року, у нього вилучено 1229 пляшок краденого вина, переважно закордонного, врожаїв 1897, 1900 та 1902 років; 11 порнографічних фільмів, 3904 порнографічних світлин і… гумовий фалоімітатор.
Хочете про жінок? Будь ласка. Коллонтай та Рейснер я залишу на потім.
Кілька рядків про Розалію Самійлівну Залкінд. В історії більше відома, як Віра Землячка. Але це псевдо жінка з багатої київської єврейської родини отримала після 1917 року. А до того її улюбленим було – «Демон», яке вона сама собі вигадала. Давня соратниця Леніна, з яким була знайома два десятки років. Керувала жовтневим переворотом у Москві. Абсолютно відповідала цьому псевдо. Маючи вищу медичну освіту, була глибоко психічно хворою. Моторошна садистка, від якої розбігалися врізнобіч навіть однопартійці. До того, що вона натворила у «визволеному» Криму восени 1920 року, ми ще дійдемо. У ролі характеристики наведу слова її однопартійця Мірсаїда Султан-Галієва: «…вкрай нервова і хвора жінка, що заперечувала у своїй роботі бодай якусь систему переконання і залишила після себе майже у всіх працівників пам’ять «аракчеєвських часів». Безпричинне нервування, занадто підвищений тон в розмові з майже усіма товаришами, надзвичайна вимогливість.. незаслужені репресії до всіх, хто мав хоча б невелику сміливість «сміти власне судження мати» або просто «не сподобатися».. Буквально всі працівники тремтіли перед нею, не насмілюючись проігнорувати навіть найдурніших або помилкових розпоряджень» [13].
За подвиги у царині масових страт, катувань і терору проти мирного населення Землячку дуже цінував Ленін. Вона першою з жінок отримала найвищу на той час державну нагороду – орден Червоного Прапора.
До колекції – Яків Михайлович Свердлов (Янкель-Арон Міраїмович Свердлов), виходець з євреїв Нижнього Новгорода. Освіта 4 класи. Кажуть, «революційну» кар’єру починав як «кватирник» (злодій, який грабує житло, проникаючи до нього через кватирку), чому сприяли його маленький зріст і сухе, мов тріска, тіло. Уже в ув’язненні він зійшовся з «політичними». Утім, підтвердження цьому немає. Зате відомо про надзвичайну, нелюдську навіть на тлі Дзержинського і Леніна, жорстокість. Ще у 1905 році на Уралі Свердлов сформував банду, що називалася «Бойовий загін народного озброєння». Складався він з найогидніших «відморозків» типу Петра Єрмакова, котрий за наказом Свердлова у 1907 році убив товариша по партії, підозрюваного у зв’язках з поліцією й відрізав йому голову.