Американський психолог Ден Ґілберт утілив цю ідею в пристосунку для мобільного телефону, який час від часу запитує користувачів: «Що робите?», «Про що думаєте?», «Як почуваєтеся?» Відповіді, зібрані від людей по всьому світу, утворюють таку собі хронологію й статистику щастя. Його найвищий рівень у порядку спадання співвідносять із сексом, розмовою з друзями, спортом, грою на музичних інструментах і прослуховуванням музики. Найменше щастя люди відчувають на роботі, удома за комп’ютером і в громадському транспорті.
Звісно, дані узагальнені й не означають, що професійна діяльність зробить кожного нещасним. На результати впливають соціальні й культурні параметри. Але найцікавіше, як щастя корелює з тим, про що ми думаємо. Майже кожен, коли його фантазія перебуває у вільному польоті, а не сконцентрована, почувається гірше. Не обов’язково уникати снів наяву. Радше просто треба усвідомлювати, що вони, як і інші трипи, створюють складну суміш відкриттів, емоційних підйомів і спадів.
Часто нічні сновидіння також вкидають нас у неприємні й болісні стани. На відміну від уяви, сни линуть, куди їм заманеться, і ми не можемо їх контролювати. Ще одна відмінність між сном і мріями — візуальна інтенсивність. Прокинувшись, мало хто здатен чітко відновити в пам’яті уламки кольорового сновидіння.
Отже, сни й уява відрізняються ступенем яскравості й контролю. Сни — некеровані, але інтенсивні. Мрії — слухняні, але набагато тьмяніші. Усвідомлені сновидіння поєднують яскравість і реалізм снів і контрольованість уяви. У цьому стані ми одночасно режисери й сценаристи свого сновидіння. Діставши право вибору, більшість людей хоче літати; мабуть, це вияв віковічного розчарування нашого виду.
Під час усвідомленого сновидіння людина розуміє, що спить, контролює свій сон, розрізняє об’єкт і суб’єкт сну, тобто бачить себе ніби збоку. Цей стан залишає особливий відбиток у мозку. Зазвичай фаза швидкого сну порівняно зі станом неспання відзначається невеликою кількістю високочастотної активності в лобовій ділянці кори головного мозку. Ця високочастотна активність — обов’язковий компонент контролю над сном. Що краще ми усвідомлюємо себе уві сні, то більшу частину префронтальної кори вона охоплює. Це працює й навпаки. Якщо мозок звичайної людини стимулювати високочастотним сигналом, її сон стане усвідомленим. Вона зможе відокремити себе від сновидіння, свідомо контролювати його й розуміти, що це лише марення.
У найближчому майбутньому ми зможемо контролювати свої сни. Для цього навіть не потрібні технологічні здобутки. Доведено, що здатність бачити усвідомлені сновидіння можна натренувати, і, доклавши зусиль, їх опановує майже кожен. Шлях пролягає через нічні жахіття, які викликають у нас природне бажання контролю. Багато людей можуть перервати страшний сон, прокинувшись за допомогою виконавчої системи, і це перший крок до усвідомленого сновидіння. Відповідно, якщо опанувати цей механізм, можна покращити якість сну. Тож іще одна перевага усвідомлених сновидінь — інтенсивність позитивних емоцій.
У процесі тренувань адепти усвідомлених сновидінь використовують реальний світ як якір, який дозволяє їм зрозуміти, що вони снять, а дійсність перебуває по той бік пробудження. Це своєрідний орієнтир на місцевості. Люди, які практикують усвідомлені сни, залишають прив’язки до пробудженого стану, як Тесей, Гензель чи герой Леонардо Ді Капріо у фільмі «Початок». Ці точки повертають їх назад, коли сновидіння стають надто нестабільними.
Усвідомлені сни — це неймовірний психічний стан, що поєднує найкраще з двох світів: візуальну й творчу силу сну та контрольованість реальності. Справжня золота жила для науки. Нобелівський лауреат Джеральд Едельман визначає[58] два стани свідомості. Перший конструює дуже чітку картинку теперішнього, але з обмеженим доступом до минулого й майбутнього. Це свідомість «Шоу Трумена»[59], пасивного спостерігача, який бачить свою реальність тут і зараз. У такому стані перебуває розум більшості тварин і людини під час фази швидкого сну. Це свідомість без пілота. Друга форма, багатша і, мабуть, притаманна тільки людям, забезпечує все необхідне для роботи такого абстрактного пілота, який представляє в розумі людини її власний образ, поняття про своє існування. Напевне, усвідомлені сни — це ідеальна модель для дослідження переходу між першим і другим станами свідомості. Зараз ми тільки починаємо відкривати цей захопливий світ, який зовсім недавно увійшов в історію науки.
58
Статус книги в часі — дивна річ. Теперішнє читача — це минуле автора. Джеральд Едельман помер у травні 2014 року, коли ця сторінка була вже написана, але ще не прочитана. Я вирішив залишити теперішній час, так наче Едельман досі висловлює свої ідеї, які до самої його смерті залишалися логічними й спонукали до роздумів.
59
Американський фільм 1998 року з Джимом Керрі в головній ролі. У центрі сюжету перебуває життя людини, яка нічого не підозрює, у штучному світі реаліті-шоу. (