Всеволод Нестайко
Таємничий голос за спиною
РОЗДІЛ I
У суботу тридцятого вересня о тринадцятій годині двадцять п'ять хвилин раптово і загадково зник учень п'ятого «б» класу Вітасик Дорошенко.
Останнім Вітасика бачив його друг і однокласник Женя Кисіль.
— Ну, давай розказуй все по порядку! — Старший слідчий карного розшуку капітан Горбатюк пильно примружився, дивлячись на Женю. П'ятикласнику Кисілю здалося, що ті примружені очі зазирнули йому в самісіньку душу.
— Ну… — Женя зітхнув, — Ну, я вже казав Регіні Ігнатіївні… Я стояв у коридорі біла вікна. Бачу, Дорошенко зайшов до туалету. Минуло півгодини, а він не виходить. Нарешті я не витримав, зайшов — а у туалеті нікого нема.
— А може, ти не помітив, як він вийшов.
— Не міг я не помітити. Я весь час на двері дивився.
— А через вікно?
— Третій поверх. Та й зачинене було вікно. Тільки кватирка. Вузька така. Не пролізти. Він же не горобець, щоб через кватирку вилетіти.
— А чого ти у коридорі стояв?
— Його чекав… — Женя одвів очі. — Щоб помиритися.
— Ви посварилися?
— Ага.
— Чого?
— Та я йому наговорив…
— Що?
— Та… різних слів… нехороших.
— Нащо?
— Та… через того Вітасика.
— Якого?
— Та Граціанського ж… Новачка. Він у нас тільки з'явився…
— Граціанського, кажеш, новачка… — якось неуважливо повторив капітан Горбатюк, оглядаючи «місце події», тобто туалет.
Після школи Женя що нікому нічого не говорив, — ходив по місту, шукав, сумнівався. Хто його зна, може, він таки пропустив Вітасика, не помітив, як той вийшов…
Але надвечір, коли поприходили з роботи батьки, а Вітасик додому так і не з'явився, Женя не витримав і все розказав. Батьки сполошилися і побігли в міліцію. Почалося офіційне слідство.
У школі було порожньо й безлюдно. Пізній вечір. Тільки в кабінеті директора юрмилися схвильовані вчителі, невміло заспокоюючи Вітасикових батьків. На «місці події» слідчий просив нікого не товктися. Він вирушив туди тільки вдвох з «головним свідком».
Капітан Горбатюк укажно оглянув туалет, скривився, почитавши деякі свіжі написи на стінах і на дверях, які технічки ще не встигли ліквідувати, помацав шпінгалети на вікні, визирнув з вікна в двір, обдивився і розвів руками:
— Щось не те. Через вікно ходу нема. Гола стіна, ринва далеко, аж он де… Або ти просто не помітив, як він вискочив, або…
— Не міг я не помітити! Я очей не зводив! Клянусь! — Женя гупнув себе кулаком у груди.
— Але ж зрозумій. Так не буває. Без причини, з доброго дива, не залишаючи жодного сліду, навіть у фантастичних творах ніхто не зникає. Все у світі має свої причини й наслідки. Кожна загадка має свою розгадку.
Інша річ, що іноді її важко розгадати. Але розгадка є. Отже, давай думати разом. Куди він міг подітися? Хтось із туалету виходив після того, як туди зайшов твій друг?
— Виходив. Якийсь десятикласник вусатий. Валера, здається, звуть. Прізвища не знаю. Семикласник Гриша Свистуненко. Вася Таратута з п'ятого «а». І… і Вітасик Граціанський, про якого я вам говорив. Оце і все.
— А не міг він вийти разом з вусатим десятикласником, ховаючись за нього.
— Не міг. Той десятикласник повз мене отак-о пройшов.
— А за семикласника?
— Свистуненко ще менший за Вітасика. Дарма що семикласник. За нього не сховаєшся.
— А що ж ти наговорив своєму Вітасику через того новачка Вітасика? Ще й звуть їх однаково.
— Та… Кажу ж, різні слова образливі…
— Чого?
— Бо дуже вже мій Вітасик тому Вітасику заздрив.
— Заздрив?
— Ага.
— Чого?
— Ну… через плейєр… І взагалі… Я йому сказав: «Невже ти здатний тільки заздрити, а сам ні на що путнє негоден?»
— А ти не заздрив?
— Та хай він горить, той плейєр! Разом з Вітасиком! Граціанським, ясна річ.
Отут, дорогі друзі, давайте на якийсь час залишимо Женю Кисіля наодинці з капітаном Горбатюком (ми ще до них повернемось обов'язково) і познайомимося ближче з новачком Вітасиком Граціанським, оскільки він у нашій детективній пригоді відіграє роль аж ніяк не останню.
Вітасик Граціанський з'явився у класі через два тижні після початку навчального року. Його поява не була несподіванкою. Всі вже знали, що у класному журналі записаний новачок. Першого ж вересня про це сповістила всезнаюча Муся Чапінога, племінниця вчительки математики Галини Сергіївни. Вона сказала, що новачка нема, бо він з батьками на курорті у Коктебелі, в Криму.