Ну, а вже «дідусь» виявився наскільки підлим, настільки й слабодухим. Коли йому нагадали про його військові подвиги, сам усе виклав. Про їхню «організацію». Керував нею «шеф» — Олександр Васильович Ригоренко, він же Лисовин, він же Золотаревський, він же Тарасюк, старий рецидивіст, «злодій у законі», дванадцять разів судимий за шахрайство, крадіжки, бандитизм. В «організації» було кілька колишніх спортсменів, на чолі з Шипулею. Займалася «організація» рекетом — примушувала платити данину працівників торгівлі, головним чином кооператорів. До речі, «шефа» ми взяли в той же вечір знову ж таки завдяки хлопцям, Жені та Вітасику.
— Яким це чином? — спитав капітан Попенко.
— Засідку ми зробили тому, що «дідусь» сказав, начебто сьогодні мусять привезти якихось «клієнтів». Там у нього на хуторі у підвалі що тільки не робили з «клієнтами» рекетири, щоб примусити їх віддати гроші. Страшна річ!..
Затримавши Шипулю та водія, ми думали, що на цьому й кінець. Хотіли вже їхати. Аж тут хлопці кажуть: «Увечері сюди мусить прибути й шеф. Ми самі чули, як він по рації говорив». У них там оснащення не гірше, як у заокеанських мафіозі: і японська радіотехніка, і машини, і озброєння. Будь здоров! Ну ми, звичайно, хлопців негайно одправили під охороною у місто, додому, а самі залишилися чекати «дона Ригоренка».
— Обійшлося хоч без стрілянини?
— Уяви собі — без. Двох охоронників «шефа» накрили так само сіткою, як і Шипулю. А «самого» взяли спокійно в машині. Він навіть не намагався втекти, зрозумів, що програв.
— Ну а Граціанські?
— Сьогодні вранці прибули признаватися. Самі. Мабуть, через те, що син у них пропав, утік.
— Куди?
— Ми й самі спершу не знали. Але вдень поїхали на «фазенду» Ригоренка робити обшук. Після того телесеріалу «Рабиня Ізаура» ніхто свої дачі та обійстя інакше як «фазенда» тепер не називає. І ти знаєш, там у підвалі несподівано знайшли Вітасика Граціанського. Знесиленого, ледь живого від страху й переживань. Каже, що його викрали й три дні тримали під замком.
— Що ж, цілком імовірно.
— Я б теж так подумав, якби…
— Що?
— …якби Граціанські не запевняли, що син зник тільки вчора.
— Може, хлопець перебільшує. Коли сидиш під замком, час тягнеться так повільно… здається, що минув цілий день, а минуло всього три години. Тим більше коли тебе викрадено і в тебе такий стан.
— Стан справді дивний. Бо Граціанські запевняють, що їхній Вітасик утік із села. І дід Гогоня про це говорив — що він навіть випустив хлопця з льоху, допоміг втекти. А юний Граціанський твердить, що в селі зовсім не був, що його викрали одразу після школи, в суботу.
— Що?
— От-от. І якби ж не ще одне «якби»…
— Яке?
— Якби не розповідь Вітасика Дорошенка…
— Ану-ну! Що він розказує? Куди він зник? Де він був?
— Він говорить, то він несподівано перетворився на Вітасика Граціанського.
— Що-о?!
— Тобто прийняв його подобу.
— Як це?
— А отак. Почув таємничий голос за спиною… Пам'ятаєш, я тобі говорив… І той голос йому запропонував…
— Нісенітниця! Казки! Містика!
— З точки зору формальної логіки і здорового глузду, звичайно, повірити в це важко…
— Неможливо повірити! Бо це неймовірно! Бувають речі ймовірні і речі неймовірні! Це — річ неймовірна!
— Багато у житті неймовірних речей, які, як не дивно, реально існують.
— Знову ти за своє!
— Твоя версія?
— Моя версія — твої хлопці фантазери і авантюристи. Такі характери бувають — це науково доведений факт. Вигадують і самі вірять у свої вигадки. І так переконливо доводять, що тільки вуха розвішуй. Ну, добре, облишимо цю фантастику. Скажи мені краще, як це кришталево Чистий, поза всякими підозрами Борис Борисович Граціанський так ганебно вталапався в той бруд?
— Все почалося з малого. Один раз дозволив, щоб його дружині зробили цінний подарунок на іменини. Потім сам не відмовився від подарунка. Потім ще, ще… І почав брати хабарі. В його ж руках розподіл дефіциту. Не останню роль зіграв також брат його дружини Здоровега, через якого ділки налагоджували зв'язок з Граціанським.
— А як його здоров'я, до речі?
— У сорочці народився. Житиме. Тільки не на волі.
— А чого все-таки Борис Борисович зірвався і поїхав до матері відкопувати гроші?