«Вау, який красунчик, - думала вона, - шкода що мені з ним нічого не світить. Та й в нього напевно теж дівчина є...»
Так, хлопець дійсно був симпатичним. Високого зросту, з темним волоссям та доволі гарним обличчям. Одягнений у модні джинси та світлу футболку. Від нього йшов дуже приємний аромат парфумів. Видно було що хлопець доглядає за собою.
«О ні, здається я проґавила автобус, а інші в такий час мабуть вже не ходять. Що ж, мабуть доведеться йти пішки.»
На годиннику була шоста вечора, але на щастя вона встигнула на останній автобус. На вулиці було доволі холодно і темно. Їй було трохи страшно йти одній додому з автобуса. Без друзів. Вона ніколи не ходила одною. Але нічого не вдієш. Добре що в неї був газовий балончик про всяк випадок. Коли вона дійшла до перехрестя, то ліхтар замиготів...Перед очима промайнуло багато кадрів з фільмів про нечисть. Вона згадала усі сезони свого улюбленого серіалу «Supernatural». Але вона вирішила не панікувати, бо знала, що Сем, Дін і Кас її врятують. На вулиці було темно, ліхтарів майже не було. Десь лаяла зграя бродячих собак. По дорозі їй зустрівся чоловік з татуюванням на руці. Вона ледь дійшла додому тремтячи від страху. На щастя, мама була ще у подруги, тому Лізі ніхто не налаяв. По п’ятницям її мама часто бувала в гостях у подруг. Тому приходила додому коли донька вже спала.
Вона сіла за ноутбук і почала набирати запит про екскурсії. Серед них було запрошення відвідати печеру, саме ту в якій вони нещодавно були. Її це зацікавило, і вона вирішила його переглянути. На сайті великими літерами висвітилось:
«Ти любиш екстрим? Тобі подобається лазити в такі місця, як печери? Ти підліток, як і ми? Якщо ти відповів «так» хоч на одне з цих питань, то ми раді бачити тебе у нашій групі. Приходь сам або разом з друзями. Записуйся по телефону +447070628***. На вас чекають легенди, зустріч з привидами та захоплююча екскурсія. Ти не пожалкуєш»
-«Хм, - подумала Лізі, - з якого це дива вони такі люб’язні і не хочуть нажитись на цьому? Дивно все це.»
Вона зайшла на свою сторінку у соціальній мережі і вирішила написати про це друзям. Але її увагу привернув запит у друзі від одного хлопця, вона зайшла на його сторінку і... «О, Боже мій, це той красунчик з яким я зіштовхнулась сьогодні. Але як він мене знайшов?» І миттєво відправила йому смс-повідомлення з таким текстом: «Привіт) знайомі?» та почала спілкуватися з друзями у бесіді. Вони домовились зустрітись завтра о п’ятій коло кінотеатру на фільм, який вони хотіли подивитись минулого тижня. Вона вже зібралася виходити, я раптом побачила нове повідомлення: «Привіт. Мене звати Алекс, ми з тобою сьогодні зіштовхнулись. А ти симпатична.» Між ними зав’язалася розмова:
-«А мене Ліза звати. Дякую. Як твої справи?»
Хлопець їй сподобався і вони довго листувалися в онлайн режимі. Йому було 17 років і він ходив у коледж. Вони ще довго розмовляли, якби не дуже пізній час.
У суботу вона прокинулась від аромату млинців, які часто любила готувати її мама. Вона поснідала, швидко повчила уроки і почала готуватися до кіно. Вона вирішила одягнути зелену сукню, зробила вечірній макіяж та накрутила волосся. На неї вже чекали друзі. Белла була одягнена у яскраву блузку та спідницю, з гарною зачіскою та макіяжем. Вони її ще не бачили такою гарно, але все можна було пояснити суворістю її батьків та готуванням до олімпіад та всього такого. Хлопці були у футболках і джинсах, а Кейт в чорній сукні, високих каблуках та дуже яскравому макіяжі. Вона любила такий стиль. Вони купили білети, взяли попкорн і сіли на місця.
«Сутінкові мисливці: місто кісток» їм сподобались. І після перегляду вони дружно обговорювали цей фільм по дорозі до свого улюбленого кафе.
-«А мені більше всього сподобався Саймон, - сказала Еліза, - він на все готовий заради подруги. Хоча, як на мене він трохи не рішучий»
-«Хто, цей очкастий ботанік? - здивувалася Белла, - як?, скажи як він міг тобі сподобатись? Я просто ненавиджу ці книжки і це навчання, бо через це в мене досить мало вільного часу. Хоча, це кому що. Мені найбільше Джейс сподобався. Він дуже витривалий та енергійний. Я обожнюю таких хлопців.»
-«Та ну. - сказав Майк, я також в окулярах, добре навчаюсь, але я не батан . Я ніколи не цікавився занадто цими книжками. Так, в школі я ніде не брав участь, але з вами ми давно дружимо. Та й скоріше всього він нервує, через те, що давно закоханий в Кларису.»
-«Повність згоден,- підтримав Нік. Це добре коли хлопець розумний. Мені наприклад не вистачає цього, тому я дуже вітряний. Та й такому хлопцеві в майбутньому набагато легше буде знайти роботу. А мене якщо беруть, то не на дуже відповідальну роботу. Але мене це влаштовує. Це я люблю погуляти і часто вертаюсь додому за північ. А такий хлопець буде вірним, і це великий плюс, Белло. Це зараз ти підліток і тобі хочеться мати хлопця байкера чи рокера. Краще не роби помилок»