Стукіт у двері вивів його з задуми.
— Прошу, — сказав Вільман, обертаючись до дверей.
— Добривечір, пане секретарю, — привітався одягнений для прогулянки Макдональд.
— Добрий вечір. Куди це ви зібралися? — спитав Вільман, трохи збентежений першим візитом шефа наукового відділу.
— Ну, передусім по вас. Адже ми разом ідемо на науковий семінар до університету Ломоносова? — старий здивувався, побачивши, що Вільман іще не готовий.
Той кивнув головою, ледве приховуючи захоплення. Чогось кращого годі й сподіватися. Тепер він не викличе ніякої підозри!..
— Хіба ви не одержали запрошення?
— І слихом не слихав, — признався Вільман.
— То, певно, воно у швейцарській, і ви ще його не взяли, — шукав пояснення Макдональд.
— Я хотів було піти в театр, але обов’язок — понад усе! — лицемірно мовив Вільман.
Він узяв із шафи плащ, капелюх і магнітофон, оглянув замки на кришці й кивнув МакдональдовІ.
Біля під’їзду на них чекала автомашина…
На іншій півкулі планети через годину один після одного стартували чотири реактивні літаки. Перший з них уже підлітав до визначених координат над Тихим океаном.
На ракетній базі «Interstellar Company» було пожвавлення. Несподівано приїхав всевладний директор Сандей… і відразу всі почали нервувати. Провідні працівники нетерпляче сиділи перед екранами. Сандея важко було збагнути. Минали місяці, а він навіть не помічав людини. Проте якщо екран починав блимати і працівника не було на місці, тоді вибухав справжній вулкан.
Але сьогодні всі побоювання були зайві, Сандей сяяв. Вільманова телеграма розітнула темряву близького занепаду. Перед очима директора компанії мелькали цифри курсу акцій на біржі, який блискавично підвищувався.
Сандей з насолодою затягнувся й видмухнув три синюватих кільця диму, що спливали до горішнього листа велетенського філодендрона в кутку кабінету.
На екрані з’явилося зображення пілотської кабіни. Поміж бортовими приладами чітко вимальовувалося рішуче обличчя.
— Все гаразд? — пробурмотів Сандей.
Пілот здригнувся, але за мить шанобливо схилив голову:
— Так, пане. За кілька хвилин маємо вловити сигнальне зображення. Та чи буде наш друг пунктуальний?
О, Франк Вільман був надійний лакиза!
В актовому залі університету він записав доповідь і дебати. Зітхнув з полегкістю, коли побачив, що семінар скінчився за десять хвилин до початку передачі. Гостей запросили оглянути наукові кабінети. Вільман вибачився перед Макдональдом, заявивши, що піде до парку й зачекає на нього біля входу.
Ходою туриста, який милується красою навколишньої природи, попрямував до бічних алей. Незабаром знайшов затишний куточок під високими соснами. Сів на лаву і якусь мить розмірковував. Незважаючи на те, що навкруги, скільки сягало око, не було нікого й величну тишу тільки інколи порушували звуки проїжджаючих автомашин, Вільман відчув прискорене биття серця й легке тремтіння. Він розумів, що коли підходитиме людина, то кожен крок буде чутно щонайменше на сто метрів, але все одно треба бути надзвичайно спритним і обережним.
Тепер лише кілька дрібниць відокремлюють його від омріяного успіху…
«Спокійно… спокійно», — диктував мозок.
Вільман ще раз озирнувся і поклав прилад на лаву. Торкнувсь опуклих металевих гудзиків і витяг антени. Решту виконає автомат!
Тієї миті директор Сандей захоплено вигукнув:
— Молодець! Надійний працівник!
На телевізійному екрані з’явився сигнал Вільманового моноскопа. Отже, секретар 77 почав передачу, а це означає, що він має всі фотографії. Зображення було справді бездоганне.
Але що це?.. Екран раптом потьмарився, немов хтось залив його тушшю.
…І стіни директорського кабінету здригнулися від страшної лайки! Сандей розчавив у попільничці сигару й поквапливо натиснув крайній важіль. З протилежного екрана до нього всміхнулось улесливе обличчя японця.
— Негайно до мене! — гаркнув Сандей.
На середньому екрані знову з’явився чіткий моноскоп.
Японець прибіг, ледве переводячи подих.
— Що ви там знову зіпсували? — загриміло в кімнаті.
Японець зіщулився і став ще менший, ніби цей грізний окрик прибив його до землі.
— Пане, пане, все в порядку, — пробелькотів японець писклявим голосом, показуючи на бездоганне зображення моноскопа: