Олег і Таня сіли в останньому ряду. Лемар, напевно, чекав на провідних наукових працівників. І таки справді.
Першими прийшли академік Кропоткін з професором Яшкевичем. За ними — професор Бердичев з Олего- вим батьком і шестеро керівників інститутів. Всі привіталися між собою, і Кропоткін звернувся до доктора Лемара:
— Ми готові.
Заклацали важелі, посилилося гудіння, і електронний автомат почав передавати свою роботу на контрольний екран.
На зеленавому тлі виник напис:
«З історії Тори!
У сиву давнину життя Тори коли найрозвиненіший ссавець відокремився від родини звірів і почав свідомо застосовувати дерев’яне знаряддя й каміння, його центральний нервовий орган — мозок — якісно змінився.
Від інстинктивних навичок ссавець перейшов до свідоміших дій. Сотні наступних поколінь розвивали ці дії, і свідомість, що безупинно кристалізувалася, разом з навколишньою природою допомагала істотам виходити з-під влади природи.
Передні кінцівки ставали вправніші.
Поступово розвивалося примітивне суспільство мислячих істот. І відповідно до того, як розвивався розум, розвивалися їхні здібності, зростав обсяг їхнього виробничого процесу.
Виникли роди, які нагромаджували продукти, і роди, які їх не мали.
Суспільство почало розпадатися на класи.
Природні багатства на Торі були нерівномірно поділені. Існували області, де розвиток дуже швидко посувався вперед, але були й такі, де цей розвиток тюпцявся на місці.
Минали тисячоліття…
Мисляче суспільство на Торі розподілилося на дві групи: на тих, хто володів найрозвиненішими засобами виробництва, і на тих, які лише працювали, виробляючи життєві засоби.
Сильні нагромаджували багатство й збільшували силу.
Народилися розбрат і війни!
Смерть носилася над головами бідняків, які дорого платили, утримуючи багатства жалюгідної групки невситимих.
Розум торійців злетів над хмарами, ба навіть дістався Всесвіту. Він оволодів усім, що природа приховувала століття. Зростали міста. Більшало заводів. Розквітала техніка.
Але що з того, коли сильні підкорили собі здоровий глузд науки і створили велетенські армії із страшною зброєю. Енергія розпаду ядра отруювала все живе, руйнувала сотні тисяч мислячих організмів…
Проте Мамона [2] не всім потьмарив розум!
Знайшлися мислителі, які викрили ракову хворобу суспільства. Безсмертним буде ім’я Метагора. Мільйони розсудливих пішли за ним. Лавина опору проти сильних зростала. Геній Метагора відкрив закони, які спричиняються до шаленства в житті суспільства. Він привів розсудливих жителів Тори до повалення панування Мамони й домігся на половині нашої планети небаченого добробуту.
Проте рештки сильних об’єдналися…
Настала пора збройного шаленства!
Нищівну зброю підривали у ненаселених просторах наших морів.
Отоді й було вирішено долю сусідньої Бонгаве!»
Що вдієш… переклад розділу закінчено.
— Як далеко вони вже були… та шаленство Мамони завжди приводить на край прірви, — тихо промовила Таня.
— Так. У світі й тепер жалюгідна купка роздмухує вогонь, катастрофічний для світу. Закони розвитку суспільних формацій незмінні. Видно, що боротьба прогресивного мислення проти поневолювачів зростала й у далекій давнині. Проте на Землі тепер інші умови, ми дужчі, ніж було прогресивне суспільство п’ятої планети, — підсумував академік Балашов.
Історія Тори так приголомшила присутніх, що вони навіть не квапили доктора.
Професор. Яшкевич теж зайшов у розмову.
— Як видно, розвиток живої матерії на Торі відбувався аналогічно розвиткові на Землі. Мислячу істоту відокремило від тваринного світу єдине — праця. Далі суспільство розвивалося рівномірно із ступенем розвитку продуктивних сил. Чим розвиненіший був спосіб виробництва, тим досконаліші були машини й знаряддя, тим більше зростало суспільне багатство, яке, проте, накопичувалось у руках окремих осіб.
Кропоткін додав:
— Кожна нерівномірність кінець кінцем веде до нестримної боротьби протиріч. Панівні класи суспільства Тори в певний момент змушені були зіткнутися з могутнім опором пригнобленої більшості.
— Цікаво, що Періта згадує про безсмертне ім’я Метагора. Очевидно, це був мислитель, як наші революціонери, — докинув і свого професор Бердичев, поглядаючи па доктора, який уже закінчив підготовку ще однієї сторінки.
Нарешті всі зосередилися на новому тексті…
«Природно, що увагу наших астрономів на Торі було скеровано передусім на найближчий, четвертий супутник Рода, планету Бонгаве.