В горішній половині відчинилося кругле віконце, ні, це масивні двері. З них на кам’яну площадку спустилася металева драбинка. По ній зійшла єдина постать, незграбно попрямувала до об’єктива камери. Відкрутила шолом… вже видно, як космонавт, зіщулившись, нахилився над трупами.
Стомленим порухом вийняв із широкого пояса мікрофон і щось наказав. Одразу з ракети висунулася металева стріла з блоком, на якому лежав блискучий контейнер. На землю зійшли ще двоє. Один підійшов до візка, зупинився з ним під контейнером, потім одвіз контейнер до намету.
Другий член екіпажу відчинив контейнер і натис на маленьку ручку. З контейнера висунулися два металевих лотки. До кожного поклали двох мертвих астронавтів. Так само навантажили решту сім трупів, і контейнер почав підніматися до люка ракети, аж поки не зник усередині.
— Наш візит на Маному скінчився. Капітан МП вирішив негайно відлітати. Ми вже здійнялися на двадцять кілометрів од поверхні. Капітан підійшов до штурмана й увімкнув передавач електромагнітних імпульсів. «Відплата за дев’ятьох торійців», — пролунали його холодні й жорстокі слова.
Екран спалахнув сліпучим сяйвом, і глибоко внизу шугонула страхітлива чорна хмара, яка зростала вшир і вгору…
— Кінець, — почувся раптом голос доктора Лемара.
Після страхітливої драми голос доктора пролунав, наче удар гонга….
Присмерк, що переходив у яскраве денне світло, ніби символізував прихід нового ранку до ери людства.
Якийсь час в аудиторії панувала гнітюча тиша, присутні ніяк не могли отямитись. Орлов спостерігав за Вільманом і Макдональдом.
Який контраст!
Сивий учений похилив голову, і вираз його обличчя говорив про внутрішні переживання. А Вільман з бай дужістю відпочиваючого верблюда місив зубами жуйну гумку.
Академік Кропоткін роздивлявся аудиторію. Серед присутніх хтось підняв угору руку.
— Прошу, товаришу Агаров, — запросив Кропоткін професора.
П’ятдесятилітня людина з орлиним носом, що виступав між гострими вилицями, важкою, наче в старого моряка, ходою рушила до кафедри.
— Шановні гості, друзі! — почав Агаров. — Невідомий космонавт дав науці ще одну ланку доказів у сучасних дослідженнях виникнення Мертвого моря, що лежить на триста дев’яносто чотири метри нижче від нормального рівня наших морів. І водночас пояснено ще дві проблеми: виникнення тектитів у Лівійській пустелі та виникнення легенди про знищення міст Содома й Гоморри. Гіпотези нашої наукової групи, яка нещодавно повернулася з експедиції до Баалбецької тераси, були правильні. Гігантську кам’яну терасу спорудили жителі Тори, а велетенський ядерний вибух, який спіткав безневинне населення тих країв, утворив на земній корі величезну виразку, котра сповнилася водами сучасного Мертвого моря, і розкидав на сотні кілометрів дивовижні скляні утвори, тектити. Після опрацювання ми розішлемо матеріал усім науковим лабораторіям світу. Дякую вам за увагу!
Агаров уклонивсь і повернувся на своє місце. Зарубіжні вчені були мов зачаровані, але вони не встигли ще як слід усвідомити все, коли на кафедру вийшов капітан Орлов і оголосив ще одну приголомшливу новину:
— В ракеті міжпланетних мандрівників знайдено відбиток пальця.
— Неймовірно! — почулися голоси.
— Будь ласка, ми продемонструємо цей фотознімок, — охоче промовив Орлов І торкнувся кнопки на кафедрі,
В аудиторії згасли лампочки, і на екрані ліворуч од кінескопа з’явився збільшений знімок характерних ліній; пальця!
Серед тиші з репродуктора пролунало запитання доктора Лемара:
— Можна далі?
Лемар налаштував звукову стрічку.
Капітан Орлов кивнув, і академік Кропоткін оголосив:
— До відбитку ми повернемося, як тільки наші гості почують переклад звукового запису, який має відношення до фільму, що ми демонстрували.
В лабораторії Лемара засвітився сигнал, і в аудиторії почувся голос електронного перекладача;
— Ви бачили кадри про працю Остердалових космонавтів. Тисячі мертвих без будь-якої причини. Але ще жахливіше те, що весь народ, який живе в цій області, зникне з вашої планети в наступні століття. Смертоносне випромінювання вразило більшу частину населення. Люди цієї чудової й родючої країни приречені на вимирання. У жінок народжуватимуться спотворені діти… і вже ніколи не буде там здорової родини. Настав час тисячолітнього відмирання нещасної народності маномійців. Винесіть урок з цієї жахливої нерозважливості.