— Тоді цей випадок мене стривожив, Ватсоне. Ось доказ — мої позначки на полях. Зізнаюся, я нічого не міг збагнути. Проте був упевнений, що слідчий помилявся. Ви не пригадуєте трагедію в Аббас Парві?
— Ні, Голмсе.
— Але ж ви тоді були зі мною. Але, звісно, мої враження були дуже поверхневі, немає на що спертися, і ніхто не звернувся до мене за сприянням. Можливо, захочете переглянути мої нотатки?
— Ви не перекаже мені суть?
— Нічого простішого й бути не може. Поки розповідатиму, ви, сподіваюся, все згадаєте. Рондер був власником мандрівного цирку. Свого часу він мав славу одного з найвідоміших дресирувальників, змагався з Вомбелем і Сенджером. Однак потім приохотився до чарки, і на час тієї страшної трагедії він і його вистави почали занепадати. Цирк зупинився на нічліг в Аббас Парві, селищі в графстві Беркшир, там і сталася ця трагедія. Вони зупинилися там на півдорозі до Вімблдона, просто стали табором, не скликаючи глядачів, бо село таке мале, що виступ не зібрав би багато.
Серед чотириногих акторів був чудовий північно-африканський лев на прізвисько Король Сахари. Рондер і його дружина під час вистави мали звичку заходити до нього в клітку. Погляньте, ось світлина цього видовища, на ній видно, що Рондер був величезний, схожий на вепра чолов’яга, а його дружина — неймовірно вродлива жінка. На слідстві про смерть говорилося, що були певні ознаки того, що лев став небезпечний, але, як це завжди буває, звичка породжує недбалість і... маєте.
Здебільшого або Рондер особисто, або його дружина годували лева ночами. Іноді ходив хтось один, часом обоє, але більше нікому це робити не дозволяли, бо гадали, що якщо звір отримує їжу з їхніх рук, то ставиться до них як до добродіїв і ніколи не заподіє їм шкоди. Тієї ночі, сім років тому, вони пішли до лева разом, і скінчилося це жахливою трагедією, подробиці якої так і залишилися нез’ясованими.
Десь близько опівночі весь табір здійняв на ноги левиний рик і відчайдушні зойки жінки. Усі конюхи та робітники повискакували зі своїх наметів з ліхтарями, і при цьому світлі їхні очі побачили жахливе видовище. Рондер лежав долілиць кроків за дванадцять од відчиненої клітки, його голова була розбита, на потилиці глибокі рани — сліди кігтів лева. А біля самих дверей клітки лежала на спині місіс Рондер, звір навалився на неї і люто гарчав. Він так подряпав кігтями її обличчя, що думали, що вона не виживе. Кілька людей із цирку на чолі з силачем Леонардо та клоуном Ґріґсом жердинами відігнали лева, той стрибнув назад у клітку, і його замкнули. Як він опинився на волі — загадка. Припустили, що чоловік і жінка намірялися увійти в клітку, але, коли її відчинили, звір кинувся на них. Більше у свідченнях очевидців не було нічого суттєвого, хіба одне: коли місіс Рондер несли до фургона, де мешкало подружжя, вона в маренні, у страшних муках усе кричала: «Боягуз! Боягуз!» Допитати її змогли лише за півроку, але слідство сподівано дійшло очевидного висновку: смерть Рондера — результат нещасного випадку.
— Як можна було дійти інакшого висновку? — здивувався я.
— Він сам напрошується. Проте тут були дві-три дрібниці, які не давали спокою молодому Едмундсу з беркширської поліції. Він дуже кмітливий! Його пізніше послали в Аллахабад. Від нього я й дізнався про цю історію, тоді він заходив до мене та поділився своїми сумнівами.
— Такий рудий, худорлявий?
— Еге ж. Я так і знав, що ви швидко все згадаєте.
— Але що ж не давало спокою Едмундсу?
— Щиро кажучи, це турбувало нас обох. Було напрочуд важко відновити картину того, що сталося. Погляньте на це з точки зору лева. Він на волі. Що він робить? За кілька стрибків наздоганяє Рондера. Рондер обернувся, коли втікав, бо сліди кігтів залишилися на потилиці, але лев звалив його на землю. І потім замість того, щоби мчати далі, на волю, повертається до жінки, котра стоїть біля самої клітки, збиває її з ніг і гризе зубами обличчя. І ще ці її зойки, з них випливає, що чоловік чимось її зрадив. А чим же він, бідолаха, міг їй допомогти? Бачите, у чому проблема?
— Ще б пак.
— І ще одне. Мені це спало на думку зараз, коли все обмірковую знову. Хтось зі свідків заявляв, що одночасно з левиним риком і лементом місіс Рондер від жаху кричав якийсь чоловік.