— Лікаря! — крикнув Денисов.
У Барсова почався сильний серцевий приступ. Його поклали в госпіталь, звідки зовсім недавно вийшов Сергєєв.
А сам Сергєєв того ж вечора одержав телеграму, що неабияк стривожила його:
«Приїздіть якнайшвидше. Ви мені дуже потрібні. Ланська».
Одночасно прийшов і лист. Кандидата наук Сергєєва викликали на роботу до Ленінграда.
Але Сергєєв не міг поїхати одразу, хоч як рвалася його душа, хоч як тягло його до Ганни.
Надіславши Ланській у відповідь телеграму, — що сталося і чи можна трохи почекати? — Олег Миколайович ждав нової звістки.
Потяглися довгі дні, безсонні ночі, повні болісних роздумів про янтарну кімнату, про Ланську, про те, як складеться їхнє життя.
Через три дні, зустрівшись з Олегом Миколайовичем, як звичайно, вранці, Денисов мовчки подав йому вузький аркушик сірого паперу. Сергєєв прочитав:
«Дорогий Дмитре Георгійовичу! Знову винен перед вами, хоч тепер це від мене і не залежало. Не зміг розповісти Вам особисто і не можу дочекатися години, коли вирвусь із рук ескулапів. Тому — пишу.
Мушу засмутити Вас. Я справді дещо пригадав. Але пригадав речі дуже невтішні.
Справа в тому, що в день першого свого приїзду сюди, до Кенігсберга, 20 квітня, я заходив у замку в те приміщення, де була янтарна кімната. Тільки тепер у мене сяйнула думка: це була саме вона! Тоді про це я не подумав. Там я побачив сліди великої пожежі: на підлозі товстим шаром лежала сила-силенна попелу, стирчали уламки обгорілих дощок, покопавшись у поросі, я знайшов дві мідні навіски для дверей. Тоді я не надав цьому значення, а тепер твердо переконаний: навіски були точнісінько такі, як у Катерининському палаці, якщо судити з фотографій. Очевидно, янтарна кімната згоріла. До речі, червоноармійці у розмові зі мною сказали, що 9 і 11 квітня вони не помітили в замку нічого, крім обгорілих стін.
Отже, на жаль, я змушений констатувати, що янтарна кімната загинула і розшукувати її безглуздо.
З повагою до Вас В. Барсов».
— Ви пам'ятаєте, що таке метод виключеного третього? У математиці? — несподівано спитав Денисов.
— Сказати правду, ні.
— Жаль. Хороший метод. Давайте посидимо ніч, поміркуємо, розглянемо усі. варіанти. Можливо, дійдемо якихось висновків.
Вони сиділи у прохололій за ніч кімнаті, сперечалися, поки й справді не прийшли до більш-менш певних висновків.
Ось що вони вирішили тієї зимової ночі.
Є три припущення про долю янтарної кімнати: або її вивезли до Саксонії, або вона згоріла в замку, або схована у Кенігсберзі чи його околицях.
Який з цих варіантів більш правдоподібний?
Можна припустити, що кімнату вивезено до Саксонії.
На перший погляд, це цілком імовірно. Про це говорили Шауман і — спочатку — Файєрабенд. Щоправда, пізніше він твердив інше. Роде їздив до Саксонії, а потім доповідав Кенігсберзькому управлінню культури про те, що там обрав місце, де найкраще було б заховати кімнату. Відомо, нарешті, що частину культурних цінностей справді евакуювали з Кенігсберга до центральної Німеччини.
Все це — доводи на користь такого припущення. Але є й серйозні заперечення проти цього.
Насамперед, Файєрабенд і Шауман плутають у своїх свідченнях. Так, Файєрабенд заявив, що Роде їздив до Саксонії у жовтні і через місяць ящики з деталями янтарної кімнати були вивезені із замка. А потім казав, що 5 квітня 1945 року він бачив ящики з янтарними панно у замку, спростовуючи по суті самого себе.
Академік Шауман твердить, що в січні 1945 року Роде повідомив його про вивезення янтарної кімнати. Тим часом, 12 січня Роде, як це видно з його офіціального донесення, лише розпочав запаковувати янтарні панно, а 15 січня шляхи із Східної Пруссії до Німеччини були перерізані нашими військами.
Крім того, Файєрабенд розповідав, ніби на початку березня Еріх Кох лаяв Фрізена і Роде за те, що вони не встигли вивезти кімнату, і давав їм якісь вказівки.
Отже, версія про евакуацію янтарної кімнати не доведена.
Є друге припущення: деталі кімнати згоріли під час пожежі 9 чи 11 квітня 1945 року.
Про це говорить професор Барсов. Після пожежі від замка залишилися тільки стіни. Янтарна кімната, яка була у той час у замку, не могла уціліти.
Але чи була вона там? Мабуть, ні. Які підстави для такого твердження? Щоб відповісти на це, треба подумати над третьою версією: янтарну кімнату сховано у Кенігсберзі або його околицях.
Одержавши розпорядження Коха за всяку ціну врятувати кімнату, Фрізен, а потім Роде не могли не вжити рішучих заходів. Вони повинні були виконати наказ гауляйтера.