Ну, а якщо янтарну кімнату не знайдуть? На це запитання відповідає у своєму листі інженер В. Петров з Вільнюса: «Можна було б зробити другу янтарну кімнату — точну копію твору Шлютера — Туссо — Растреллі. Це можливо тому, що найбільше у світі родовище янтарю міститься у Калінінградській області. Там-таки розташований і найбільший у світі комбінат по обробці янтарю. Тому питання про спорудження нової янтарної кімнати можна успішно розв'язати, тим більше, що до виготовлення облицювання і виробів з янтарю, аналогічних тим, які були у янтарній кімнаті, можна було б залучити майстрів Ленінграда, Калінінграда, Латвії, Литви, умільців з Уралу, з Якутії, чудових північних кісткорізів, а також майстрів з інших міст і республік нашої країни».
Що ж, це можливо.
Але поки що є надія — і надія велика! — обійтися без багатомільйонних витрат на виготовлення нової янтарної кімнати. Розшуки її тривають!
Вони тривають у тиші архівів і в теплих кімнатах музеїв, у гомінливих приміщеннях редакцій і на калінінградських вулицях, серед руїн замків і в підземеллях фортів, у підвалах ще не відновлених будинків і в покинутих бункерах. Тривають з дня на день, з тижня на тиждень, з місяця на місяць. Тому, що наш народ любить своє мистецтво і пишається ним. Тому, що надбання нашої Батьківщини має бути повернено їй. Тому, що колишні палаци мають знову засяяти для свого господаря — народу, засяяти ще яскравіше і прекрасніше:
Розшуки тривають!
Ось чому один розділ цієї книги названо: «Кінцевий, але не останній». Ось чому автори не ставлять на цій сторінці слово «Кінець». Бо кінця у книги поки що немає. Але з часом життя неодмінно допише її.