Середа, 9 січня
Мушу сказати, що вчора я трохи вибув із гри через справу з мертвими рибками. Від тих літрів чаю, що я випив у пані Фісер, та пережитого хвилювання, у мене трапилася гостра діарея. Півранку я провів у вбиральні, маючи сяке-таке чтиво, що його я випозичив у Відпочинковій кімнаті. Попри певну хитромудрість назви — Відпочинкова кімната, вона не відображає суті того, що там відбувається насправді. «Апартаменти БББ» — було би точніше. Оці три «Б» означають «базікання», «бурчання», «балаканина». Цілоденна робота для декого.
Еферт крізь двері вбиральні коротко повідомив мені останні новини: нині всі підозрювали всіх, вбачаючи потенційного вбивцю рибок у кожному співмешканцю. Моя відсутність спричинила підозри. Я попросив Еферта тихо пустити чутку про свою діарею, що мало слугувати мені абсолютним алібі. Я не дуже то й підводився, за винятком того, що лишив відчиненими двері вбиральні, втім, як і двері у коридор, аби провітрити приміщення. Зазвичай я можу миритися з власним запахом, але цього разу мене, висловлюючись і буквально, і фігурально, нудило від самого себе. Світ ще не бачив такого страхопуда, як ото я! Їй-богу!
Раніше я вжив слово «провітрити», і оце зараз мені й справді захотілося вийти хоч на мить надвір, щоби хапнути ковток свіжого повітря. Провівши цілий день на сухому хлібові та «Імодіумі», гадаю, я міг би піти на такий ризик. Здалося би пошукати чистотіл, який, якщо вірити газеті та фенологічному календарю природи (ну от знову якась абракадабра!), є першою ознакою весни. Окрім чистотілу, треба було би ще й знайти мати-й-мачуху, лісову бугилу чи дикі фіалки, щоби остаточно переконатися, що весна й справді настала. Жаль тільки, що я мав туманні уявлення про те, який вигляд мають ці рослини.
Природа випереджає себе на шість тижнів. Зате для перелітних птахів, які вирішили залишитися цього року на зимівлю, кепські новини — наближаються холоди.
Четвер, 10 січня
У будинку для людей похилого віку гарний сад. Проте з якоїсь незбагненної причини його замкнули. Узимку туди ще нікого не впускали. Певно ж, задля нашого добра. Керівництву видніше, що найкраще для нас, його підданців.
Тож якщо в цю пору року захочеш подихати свіжим повітрям, доведеться прогулятися околицями. Огидні шістдесят квартир. Гнітючі залишки сміттєвих куп, що тільки з дурної голови могли би комусь здатися травою. Виникало враження, що прибиральники, замість того щоб прибрати сміття, по ночах розтягують його територією. Доводиться продиратися крізь море бляшанок, порожніх пакетиків з-під чипсів та старих газет. Колишні тутешні пожильці чи не поголовно обміняли свої квартири на сучасні будинки з терасою в Пюрмеренді[4] чи Альмере[5]. Лишилися лише ті, хто не міг собі дозволити такі розкоші. До вивільнених будівель перебралися турецькі, марокканські та західноіндійські родини. Так виникло надзвичайне поєднання культур.
Нині я запланував собі подолати десь 500 метрів туди й назад, із зупинкою на лавці на півдорозі. Більшого я не осилю. Світ скорочується. Звідси я можу обрати одну із чотирьох можливих прогулянок завдовжки один кілометр.
Щойно навідувався Еферт. Він отримав величезне задоволення від метушні навколо вбивства рибок і мав план, як її розбурхати. Він хоче вчинити другий напад, але цього разу з рожевими тістечками з помадкою. Він вважає, що цей колір створить у воді драматичніший ефект. Учора він спеціально їздив автобусом до супермаркету, що за кілька кілометрів далі вулицею, аби роздобути згадані тістечка. Якби він придбав їх тут, у тутешньому міні-маркеті, цю покупку запам’ятали би. Зараз придбані ним тістечка заховані в його шафці. Я запитав його, наскільки вони там у безпеці. «Це вільна країна. Людина може ховати стільки тістечок у власному домі, скільки забажає, хіба ні?» — відказав він.
Субота, 12 січня
Директорка будинку пані Стельваген — вочевидь, пізніше треба буде розповісти про неї більше — оголосила про заходи з економії електроносіїв: термостати у кімнатах постійних мешканців не встановлюватимуть вище ніж 23 градуси. Якщо старі мерзнутимуть, то їм просто треба буде вдягти куртки. Так зазначалося в оголошенні. Тут є пані з Індонезії, яка полюбляє встановлювати термостат на 27 градусів. Для підвищення вологості по всій кімнаті вона розставила посудини з водою. Її тропічні рослини цвітуть і пахнуть. Наказу, який би обумовлював максимальний розмір домашніх рослин, ще немає, та підозрюю, що Стельваген вже працює над цим.
4
Пюрмеренд — місто у нідерландській провінції Північна Голландія, яка розташована на північ від Амстердама.