Бабусині лупні, буцегарня й застороги священика не перевиховали Грегоріо. Хлопець плив за течією. Односельці, котрі знали його змалку, уникали підлітка. Коли не мав у кишені кількох кетцалів[10], той похнюплений ішов до бабусі й з удаваною скромністю їв те, чим у домі харчувалися щодня — квасолю, перці й кукурудзу. Консепсьйон мала більше здорового глузду, ніж отець Беніто, й невдовзі припинила спроби прищепити внукові недосяжні для того чесноти; голова хлопця не була створена для навчання, не хотів Грегоріо й опановувати якийсь фах: для таких юнаків, як він, пристойної роботи ніде не було. Стара мусила повідомити Міріам, що її син кинув навчання, однак не наважилася сказати всю правду, щоб не ранити дочку, бо та була далеко й мало чим могла зарадити. Вечорами Консепсьйон разом з двома іншими внуками, Андресом та Евелін, вклякала навколішках і молилася за Грегоріо, аби той дожив до вісімнадцяти років і його взяли до війська. Бабуся щиро зневажала збройні сили, проте сподівалася, що армійське життя здатне виправити безпутника.
Грегоріо Ортега не встиг скористатися благами її молитов і свічок, поставлених за нього в церкві. Хлопцеві залишалося кілька місяців до призову на військову службу, коли він таки домігся свого: був прийнятий до МС-13, більш відомої як Мара Сальватруча[11], найжорстокішої з-поміж усіх банд. Він мусив присягтися кров’ю, що буде вірним передусім своїм товаришам, а вже потім родині, жінкам, наркотикам і грошам. Витримав суворий іспит, що чекав на всіх неофітів: болючі удари палицями від багатьох учасників банди. Після обряду посвячення хлопець почувався радше мертвим, ніж живим: позбувся кількох зубів і впродовж двох тижнів мочився кров’ю, а проте, коли оговтався, мав право на перше татуювання, якими вирізнялися члени МС-13. Грегоріо сподівався, що з часом кількість його злочинів ростиме, він завойовуватиме повагу, і зрештою все його тіло й лице — як у найфанатичніших членів банди — вкриються татуюваннями. Чув, що у в’язниці Пелікан Бей у Каліфорнії сидить один сальвадорець, який осліп, бо наніс татуювання на білки очей.
За тридцять з чимось років існування банда, що виникла в Лос-Анджелесі, простягла свої щупальця по всій території США, Мексики та Центральної Америки й налічувала понад сімдесят тисяч злочинців, які займалися вбивствами, здирством, викраденнями, торгівлею зброєю, наркотиками та людьми й славилися такою жорстокістю, що інші банди зазвичай наймали їх для найбруднішої роботи. У Центральній Америці, де вони мали більшу безкарність, ніж у США й Мексиці, учасники банди позначали свою територію, залишаючи на своєму шляху невпізнанні тіла. Ніхто не наважувався кинути їм виклик — ні поліція, ні військові. Сусіди знали, що старший онук Консепсьйон Монтої вступив до МС-13, але говорили про це пошепки за зачиненими дверима, щоб не накликати помсти. Спершу односельці почали оминати бідолашну бабусю та інших двох її онуків: ніхто не бажав ускочити в халепу. Від часів репресій люди звикли до страху й не уявляли, що можна жити якось інакше: МС-13 була ще однією пошестю, ще однією карою за той гріх, що вони жили на світі, ще одним приводом триматися обачно. Консепсьйон протистояла бойкоту з гордо зведеною головою, жінку не бентежила тиша навколо неї на вулиці й на ринку, куди простувала по суботах, щоб продати свої пиріжки та вживаний одяг, який з Чикаго присилала Міріам. Невдовзі Грегоріо кудись завіявся, якийсь час його ніхто не бачив, і страх перед ним послабився. Люди мали інші нагальніші клопоти. Консепсьйон заборонила дітям згадувати старшого брата. «Щоб не накликати біди», — попереджала стара.
Уперше Грегоріо повернувся через рік: мав золоті зуби, вибриту голову й татуювання: колючий дріт навколо шиї, а ще цифри, літери та черепи на суглобах пальців. Він ніби підріс на кілька сантиметрів, був уже не щуплявим шмаркачем, а мускулястим, укритим рубцями членом банди. Сальватруча зробилася його родиною, в ній він знайшов свою ідентичність і вже не мусив жебракувати, а міг брати все, що уподобав: гроші, наркотики, алкоголь, зброю, жінок — досить було простягнути руку. Грегоріо вже майже не пам’ятав років принижень. Увійшов до бабусиної оселі твердим кроком і голосно заявив про себе. Стара саме лущила разом з Евелін кукурудзу, а лише трохи вирослий і начеб молодший, ніж був насправді, Андрес сидів біля іншого краю єдиного в домі столу й робив уроки.
11
Мара Сальватруча (букв. «сальвадорські бродячі мурахи», сленг) — міжнародне злочинне угруповання, що діє на теренах Сальвадору, Гватемали, Гондурасу, Мексики та США.