Якщо потрібно, вони посадять тебе поруч з собою і будуть слухати скільки завгодно довго. Твій персональний фан-клуб, який «за тебе» беззастережно.
Дякую. Безмежно люблю. Ви – мій затишок і дороговказ. З вами я у долонях Бога і крокую назустріч долі впевненіше.
Якщо минуле з гірким молоком, то майбутнє – зі святою водою
На Сході існує повір’я, що птахи не уявляють, що представляє собою сум, бо нагороджені вічною свободою – такий фатум. Якщо у чомусь розчаровуються – відлітають у небо – такий природи задум. Летять з упевненістю в тому, що вітер висушить сльози, а стрімкий політ наблизить їх до нових висот.
Ми – не птахи, але, розумієш, коли ти прокинувся, маєш щось на сніданок, кого обійняти, і кому сказати щось хороше – це вже дуже багато. Бо хтось цього ж дня прокинувся без даху над головою або у госпіталі і ніхто не прийде його провідати. Якщо твоє минуле з гірким молоком, то майбутнє – зі святою водою. Не треба тягнути з минулого ілюзії, а з образами і химерами потрібно вміти розлучатися легко, природно. Часом у всіх закінчуються гроші, терпіння і сили та не дозволяй світу нав'язати свої правила гри.
Приймати рішення часом так складно і ти відчуваєш як від колосального перевантаження рвуться захисні троси і стара шкіра. Усі від тебе чогось очікують і лише тиша – найкращий, не раз перевірений, друг. Їй від тебе нічого не потрібно. Вона просто сидить поруч, поки ти кусаєш кулі як за старих часів, коли не було можливості зробити анестезію і лікарі відволікали пацієнта подібним чином. Тільки не плутай тишу з мовчанням, бо воно породжує недовіру.
Ти по-тихеньку вчишся не хапатися за усі приводи, щоб написати, а потім тут же похапцем завмирати. Почнеш заносити щось до числа особистих втрат, які можна винести як виноситься усе, що не вбиває. Навчишся читати усе, що не написано і зустрічати тих, хто приходити не збирається. Перестанеш картати себе за помилки, бо кожний невірний поворот приводить до єдино вірного вибору. Будучи серед слів очевидно зайвою, підеш босоніж безшумно і радісно. Ти ніколи нічого не вивчиш, роблячи все правильно і згідно шаблону. Ми можемо бути вільними від чиїхось сподівань лише тому, що не ідеальні. Жоден з нас.
Чужі слова западають у душу як клавіші старого фортепіано, але відмотавши плівку до власної точки неповернення, ти не повертаєш назад, а змінюєш шлях. Навіть у китайців слово криза складається з двох ієрогліфів, один з яких – «небезпека», а ось інший – «сприятлива можливість». Так що в усьому треба шукати сприятливі можливості. Від того, щоб бути щасливими, нас віддаляємо лише ми самі. Я теж так роблю. Псую навіть те, що не під силу часу, хвилям і холодним вітрам – розриваю зв’язки з близькими, а потім страшенно шкодую, розбиваючи собі серце – зовсім не на щастя.
Усе, що мені залишається, – зварити собі кави з теплими вершками і корицею на ніч і заспокоювати своє безсоння. Взяти затертий том сера Артура Конан-Дойла, заховати до себе під ковдру і, наплювавши на недосип, читати хоча б кілька годин. Є книги, які читаєш і думаєш, що вони не мають права закінчуватися і залишати тебе. Є люди – говірливі пуми37 і ті, хто не вміють з рисі на крок переходити, у компанії яких, ти – «телефон, що не підключений до лінії»38. Та насправді стіна байдужості всередині збудована так собі, нашвидкоруч. З неї щодня вилітає по цеглинці з таким відлунням, що закладає вуха.
Просто знай, що той, хто, гортає сторінки історії в зворотному порядку, завжди добереться до початку і зможе прочитати все так як воно насправді було.
Прощання з сумом. Adieu, хороший та не мій
У день прощання з сумом було холодно. На дворі стояв місяць лютий, але вони розійшлися кожен у свої світи без люті, по суті їх курси давно до різних берегів були узяті, тому не варто було відкладати вирішальне пенальті.
Той день став останнім для маленької Помпеї, що брала свій початок три роки тому, саме стільки судилося нерозділеній одіссеї. У її імені є щось від лави, і, зробивши замовлення, чекала на початок забави. Вона як і раніше любить каву. Лише тепер міцнішу, безцукрову і «по-дорослому» гірку. Улюблена гра «говорити про справи»: всередині відкриється біржа, і починаються торги: розкажи як у тебе все добре, ти мені – я тобі, після чого будемо рахувати бали. Ще треба уникати прямих поглядів, бо варто їй один раз спробувати – від нього очей не відвести.
37
Говірлива пума (англ. conversational puma) – людина, яка заважає розмові фразами «Так, я знаю!» або «Я завжди це говорив!».