Але Клавдія Іванівна не все розказала. Принаймні про те, що вже впродовж року на ім’я Ратушнякової дружини надходять листи від якогось Васілія Пуговкіна, в яких той скупо сповіщає «дорогую подругу, что жив-здоров, чего и ей желает». А оскільки Васілій Пуговкін адреси своєї не вказує, а листоноша Люся не знає нової адреси Ратушнячки (і не хоче мороки зайвої), то й віддає листи всезнаючій Клавдії Іванівні, нібито для передачі колишній сусідці. Клавдія Іванівна листи бере, акуратно читає і береже, як зіницю ока, з надією, що, може, колись і передасть їх Ратушняковій, якщо та обізветься, або Клавдія Іванівна сама колись, дай Боже, вибереться до Києва і стріне ту на Хрещатику у «вареничній».