— І шо далі? — якось Макогон назад похилився, мало з коня не падає.
Івченко спішився, мовчки зняв шпаку.
— Лопата в тебе є?
Лопати в Чуба не було. Затягнули Макогона подалі, Івченко йому руки на грудях склав.
— Вони пропонують амністію усім, хто складе зброю. Може, комісаром станеш чи в партію їхню вступиш.
Чуб плюнув. Він був переконаним анархістом, а більшовиків визнавав переважно з висолопленим язиком та мокрими штаньми. Або гарненько порубаними.
Та й так — маузер є, у штабі лежали на столі аж сто карбованців. Набоїв купити можна. Коні трохи відпочили, Івченко собі поруч їде, в нього на шапці тризуб, а тризуб, то отак «воля» написано.
Якось та воно буде.