Шоковане командування флоту заціпеніло від побаченого. Упродовж останніх двох століть численні дослідники стратегії і тактики ведення бойових дій у космосі прогнозували багато варіантів розвитку подій на полі бою включно з найекстремальнішими. Але на власні очі побачити, як сотня надпотужних військових кораблів вибухає за якусь хвилину, неначе в'язка петард, і збагнути причину — таке за межами людського розуміння. Після хвилі отриманих даних, вищої за цунамі, керівництву флоту не лишалося нічого іншого, як покладати всі сподівання на аналіз і висновки системи прийняття рішень на полі бою, натомість самим намагатися відшукати флот супротивника, якого насправді не було. Всю потужність системи моніторингу в ручному режимі перевели на дальні підступи й змусили комп'ютерну систему ігнорувати безпосередню небезпеку, що чигала зовсім близько. Чимало офіцерів обстоювали думку, що напад скоїла невідома третя сила, не пов'язана з людством чи Трисо-лярисом, бо в їхній підсвідомості вже міцно вкоренилася думка про перемогу в цій війні.
Система моніторингу не могла своєчасно виявити присутність Краплини головним чином тому, що вона залишалася невидимою для радіолокаційних пристроїв, попри використання різних режимів і довжини хвиль. Відшукати сліди її переміщення можна було, лише детально проаналізувавши зображення з поля бою у видимому спектрі світла, але ця інформація вважалася другорядною порівняно з даними радіолокаційного спостереження. Більшість незліченних розкиданих фрагментів кораблів, що утворилися після термоядерних вибухів, стали просто мільйонами тонн скрапленого рідкого металу. Значна їх частина мала приблизно ті самі форму та розміри що й Краплина, й це значно ускладнювало процес комп'ютерного аналізу знімків з поля бою. Крім того, практично всі офіцери вважали, що Краплина самознищилася й підірвала «Богомол», тому жодної команди на її пошук так і не надійшло.
Натомість хаос на полі бою лише наростав: уламки, сміття й частини кораблів першої лінії швидко насувалися на кораблі другої. Тож захисним системам кораблів не лишалося нічого іншого, як відкрити вогонь по найбільших уламках, які становили серйозну небезпеку. Високоенергетичні гамма-променеві лазери, рейкові гармати зробили свій внесок у вогняне море, що вирувало довкола. Здебільшого уламки були переплавленими в металеві зливки корпусами суден, які під дією низької температури космічного простору вихололи й застигли; проте лише ззовні — всередині залишилися розплавленим металом. Тож після кожного влучання шматки вивергалися в простір новою порцією залізної магми.
Незабаром між другою лінією кораблів і тьмяно-червоною річкою крові, яку лишили по собі знищені судна першої лінії, розквітла завіса з феєрверків, що накочувалася припливною хвилею вогню з боку невидимого ворога. Уламки градом сипалися на флот, і системи захисту не встигали знешкоджувати всі небезпечні об'єкти, тож багато уламків пройшли крізь вогняний смерч і влучили в кораблі. Ця смертоносна суміш із твердих елементів і розплавленого металу становила неабияку загрозу навіть для добре броньованих суден зоряного класу: корпуси деяких добряче потрощило, були навіть наскрізні пробоїни. Чулися пронизливі сигнали сирен, які свідчили про розгерметизацію.
Хоча яскраве видовище смертоносної краси від самого початку перебувало в центрі уваги бортових систем і екіпажів кораблів, їм важко було позбутися відчуття, що флот вступив у запеклий бій з космічними силами супротивника. На цьому тлі ніхто — ні бортові системи, ні люди — не зважав на невеличкого Ангела Смерті, що лягав на курс знищення кораблів другого ряду.
Тож коли Краплина наблизилася до першого судна в другому ряду — «Ґанґа», вся друга лінія ще була натягнутою струною. Справжня фігура смерті.
Краплина кинулася вперед і всього за десять секунд прошила 12 гігантських кораблів зоряного класу: «Ґанґ», «Колумбію», «Справедливість», «Масаду»[76], «Протон», «Яньді»[77], «Атлантику», «Сиріус», «День подяки», «Повний уперед», «Хань»[78] і «Шторм».
Всю другу лінію спіткала та сама доля, що й кораблі першої: після пробою баків із термоядерним паливом корпус розжарюється до червоного; потім корабель поглинає вогняна куля термоядерного вибуху, що залишає по собі мільйони тонн тьмяно-червоної палахкотливої металевої магми. Невдовзі вона розлітається навсібіч чудернацькими квітами. Ця трагедія знищення лінії бойових кораблів нагадувала невпинне вигорання бікфор-дового шнура завдовжки 2000 кілометрів. Після нього залишалися тільки пригорщі тьмяно-червоного попелу.
76
Прим. перекл. Масáда (івр. מצדה мецадá, «фортеця») — давня фортеця, розташована на майже прямовисній скелі в Юдейській пустелі. Останній оплот повсталих сікаріїв, представників радикальної партії, яка очолила повстання юдеїв проти римлян, що переросло в тривалу Юдейську війну.
77
Прим. перекл. Імператор Янь (炎帝; Yán Dì) або Полум'яний Імператор — легендарний давньокитайській правитель додинас-тичних часів.
78
Прим. перекл. Самоназва китайців та одна з імператорських династій Стародавнього Китаю.