— Лікарня й досі під невсипущим оком озброєної до зубів охорони, чи не так? — запитав він.
— Так.
— Що станеться, якщо я накажу зняти всю цю охорону?
— Ми послухаємося твоєї вказівки, але прошу тебе цього не робити. Надто велика небезпека.
— На кого ти працюєш? Які твої обов'язки?
— Я працюю на Раду оборони Землі й відповідаю за твою безпеку.
— Але я вже не Обернений, я проста людина. Навіть якщо мені, моєму життю загрожує небезпека, то це вже питання поліції. Чому мене досі охороняє служба безпеки чи як вас там, Ради оборони Землі? І навіщо мені аж така охорона? Хто приставив її до мене?
Обличчя Ши Цяна залишилося незворушним, ніби гумова маска:
— Ми отримали наказ.
— Де… Кент?
— Надворі.
— Скажи, нехай увійде!
По тому, як за Да Ши зачинилися двері, минуло зовсім небагато часу, перш ніж увійшов Кент. Він був таким самим уособленням вишуканості в спілкуванні, що так личить вищим чинам ООН.
— Докторе Ло, я чекав поліпшення вашого стану, щоб зайти й довідатись, як ви почуваєтеся.
— Тоді що ви тут робите зараз?
— Мене призначили відповідальним за ваші контакти з РОЗ.
— Але я більше не Обернений! — заволав Ло Цзі, та отямився й запитав уже нормальним тоном: — У новинах повідомили про старт проекту «Обернені до стіни»?
— Так, весь світ це знає.
— А про моє відречення від посади Оберненого?
— Звісно, у кожному випуску новин про це було зазначено.
— Що конкретно повідомлялося?
— Дуже просто: після закінчення спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН Ло Цзі виступив із заявою про відмову від призначення його Оберненим, склав усі отримані повноваження й заперечив участь у проекті.
— Тоді що ви тут робите?
— Мене призначено відповідальною особою за ваші контакти з РОЗ.
Ло Цзі приголомшено глянув на Кента, але на обличчі в того застигла та сама непроникна гумова маска, що й у Да Ши.
— Якщо у вас все, я піду — вам потрібно відпочивати, набиратися сили. За потреби телефонуйте мені, — Кент розвернувся й попрямував до дверей.
— Я хочу бачити Генерального секретаря ООН, — зупинив його Ло Цзі.
— Рада оборони Землі — керівний орган, який контролює впровадження та реалізацію проекту «Обернені до стіни», її очолює голова, якого обирають за принципом ротації. Генеральний секретар ООН не має безпосередніх повноважень у РОЗ.
— Я все одно хочу зустрітися з Генеральним секретарем. Гадаю, що в мене є підстави для цього, — відповів Ло Цзі по нетривалому роздумі.
— Гаразд, зачекайте, — Кент вийшов із палати. Невдовзі повернувся й повідомив: — Генеральний секретар чекатиме на вас у своєму кабінеті. То ми їдемо просто зараз?
Виявилося, що кабінет Генерального секретаря розташований на 34-му поверсі будівлі Секретаріату ООН. Цілу дорогу до офісу Ло Цзі охороняли так пильно, що він почувався, мов у пересувному банківському сейфі. Кабінет виявився куди меншим, ніж собі уявляв Ло Цзі, й зовсім просто вмебльованим: найбільше місця займав величезний прапор ООН, установлений біля стіни за робочим столом. Генеральний секретар Заїр підвелася, щоб привітати Ло Цзі.
— Докторе Ло, я планувала відвідати вас у лікарні ще вчора, але ж ви можете побачити на власні очі… — й вона вказала на стіл, завалений стосами документів та офіційних тек. Єдиною річчю, що здавалася особистою, була майстерно вигравірувана бамбукова підставка для ручок.
— Пані Заїр, я тут, щоби підтвердити свою заяву, виголошену по закінченні спеціальної сесії Генеральної асамблеї ООН, — випалив Ло Цзі.