— А, докторе Ло, добридень. Я чув про інцидент за вашої участі, тож не поспішав призначати зустріч з вами.
— Чим зайняті решта Обернених?
— Вони добирають штат із необхідних фахівців. Вам також раджу розпочати роботу якнайшвидше. На початковому етапі пришлю до вас команду радників, щоб пришвидшити запуск вашого проекту.
— Мені не потрібні радники.
— Ну, якщо ви вважаєте, що так буде ліпше… Однак коли знадобиться допомога, завжди можна залучити будь-кого з них.
— Я можу взяти ваші олівець і папір?
— Звичайно.
Не відриваючи погляду від чистого аркуша, який лежав перед ним, Ло Цзі запитав:
— Пане Голово, ви ніколи не бачили сну, подібного до яви?
— Про щось конкретне?
— Наприклад, вам не снилося, що ви живете в певному ідеальному місці?
Гаранін змусив себе криво усміхнутися й похитав головою:
— Я тільки вчора прилетів із Лондона й цілу дорогу працював. Поспав усього дві години й знову до роботи. Коли закінчаться заплановані на сьогодні зустрічі в РОЗ, знову сяду в літак і нічним рейсом полечу до Токіо… І так увесь час. Удома я буваю від сили три місяці на рік, то який сенс мені просто мріяти про ідеальне місце?
— А я маю багато ідей, снів і марень щодо таких місць і обрав найкраще, — вів далі Ло Цзі, малюючи на аркуші. — Малюнок олівцем, але в уяві зможете додати кольорів: дивіться, тут кілька засніжених піків, дуже крутих, зі стрімкими скелями й урвищами, вони гордо випросталися, немов мечі богів чи бивні самої Землі, й вилискують чистим сріблом на тлі блакитного неба. Аж подих перехоп лює, чи не так?
— Так, — Гаранін дуже серйозно розглядав малюнок. — Місце має бути дуже холодним.
— Помиляєтеся! Долина лежить значно нижче рівня вічної мерзлоти, клімат там радше субтропічний, це важливо! Біля самого підніжжя — широке гірське озеро з неймовірно чистою, кришталевою водою барви небесної блакиті, навіть насиченішої, ніж в очах вашої дружини…
— У моєї дружини чорні очі.
— Гаразд, нехай вода в озері буде такого глибокого синього кольору, що здаватиметься чорною, так навіть ліпше. По берегах озера шумить густий ліс, далі розстеляються широкі луки… І пам'ятайте: там одночасно має бути й те, й інше, а не лише щось одне! Отже, підсумовуємо: гори, озеро, ліси й луки. І все це в первісному вигляді, щоб ані сліду людини довкола, щоб можна було уявити, ніби людей ніколи й не існувало на цій планеті. Ось тут, на галявині біля озера, слід збудувати дім. Він не має бути величезним, але устаткувати його необхідно найсучаснішим побутовим приладдям. Стиль — класичний чи модерновий — залишаю на ваш розсуд, проте в будь-якому разі він повинен гармоніювати з навколишніми краєвидами. Також слід передбачити деякі блага цивілізації: басейн, фонтани тощо, аби власник міг вести безтурботне, комфортне життя аристократа.
— Хто буде власником?
— Я.
— І що ви там робитимете?
— Віка доживатиму.
Ло Цзі чекав на неприязний коментар, але Гаранін лише сухо кивнув і мовив:
— Після розгляду й затвердження плану відповідною комісією ми негайно почнемо будівництво.
— І що, ні ви, ні ваша комісія навіть не запитаєте про мотиви цієї забаганки?
Гаранін знизав плечима:
— Комісія може вимагати звіт від Оберненого лише у двох випадках: перевищення розумної межі витрат на задоволення окремого прохання чи гіпотетична можливість заподіяння шкоди людському життю. Запитання з приводу будь-яких інших підстав порушують дух і початковий задум проекту «Обернені до стіни». Щиро кажучи, Тейлор, Рей Діас і Гайнс розчарували мене. Слухаючи їхні стратегічні міркування впродовж усього двох днів, будь-хто зможе впевнено заявити, що вони змусили нас замислитися. Ваша поведінка збиває з пантелику, але саме це і має робити Обернений.
— Ви гадаєте, місце описане мною, реально існує?
Гаранін посміхнувся, підморгнув і зробив жест, який, певне означав «о'кей»:
— Земля велика, на ній має бути місце, схоже на описане вами. Мені навіть здається, що я бачив дещо подібне на власні очі.
— Ось і чудово. І пам'ятайте, що від мого аристократичного спокійного життя залежить успіх проекту.
Гаранін кивнув на знак розуміння.
— І ще одне: коли ви знайдете придатне місце, не кажіть мені, де саме воно знаходиться.
Ні, зовсім не має значення, де це буде! Щойно я дізнаюся його точні координати, весь світ стиснеться в мапу. Якщо я нічого не знатиму, моїми володіннями буде цілий величезний світ.