Взагалі ні.
— Тоді, напевно, мій здогад правильний.
Перш за все, вовк від початку хотів потрапити до хатинки, щоб з'їсти дітей, чи не так?
— Саме так.
Він говорив із дітьми, чи не так?
— Так і є.
Це не зрозуміло. Щоб досягти своєї мети, він мав уникати спілкування з дітьми.
— Чому?
Хіба це не очевидно? Якщо він почне спілкуватися з ними, діти знатимуть, що вовк збирається проникнути до хатини та з'їсти їх. Тож вони нізащо не відчинять двері вовкові.
Еванс (по тривалій мовчанці):
— Я розумію, Господи, я розумію.
Що ти розумієш? Чи не є очевидним усе, що я сказав?
— Ваш процес мислення повністю відкритий зовнішньому світові. Ви не можете ховатися.
Думки можна приховати? Твоя ідея надто фантастична.
— Я маю на увазі, що ваші думки і пам'ять абсолютно транспарентні для зовнішнього світу, як-от книга, вистав-лена на публічний огляд, демонстрація фільму на площі чи риба у прозорому акваріумі. Повністю відкриті. Зчитувані з першого погляду. О, деякі терміни, використані мною, можуть виявитися…
Я розумію сказане. Але хіба в цьому є щось незвичайне?
Еванс знову трохи помовчав.
— Отже… Господи, коли ви щось обговорюєте будь із ким віч-на-віч, усе, що ви говорите, є правдою, ви не можете схитрувати, надурити когось. Ви не можете під час спілкування реалізувати певну далекосяжну стратегію.
І не лише віч-на-віч. Ми здатні спілкуватися й на значній відстані. До речі, «хитрість» і «брехня» також належать до категорії термінів, які важко збагнути.
— І який вигляд має суспільство, де думки повністю відкриті для всіх? Яка культура може виникнути в таких умовах? Яка політика? Жодних інтриг і облуд.
Що таке «інтрига» й «облуда»?
Еванс промовчав.
Комунікативні органи людини є ніщо інше, як еволюційний недолік, неминуча компенсація неспроможності вашого мозку до генерування мисленнєвих імпульсів значної потужності. Це одна з біологічних слабкостей вашої раси, адже очевидно, що можливість безпосередньо візуалізувати думки — розвиненіша й ефективніша форма спілкування.
— Недолік? Слабкість? Аж ніяк, Господи, ви помиляєтеся. Цього разу ви абсолютно неправі.
Невже? Я зараз також обміркую почуте. Шкода, що ти не можеш бачити моїх думок.
Тепер пауза тривала довше, текст на сітківці ока не з'являвся близько двадцяти хвилин. Еванс устиг пройти від носа корабля аж до корми, спостерігаючи, як зграйка риб час від часу вискакує з води, залишаючи по собі сріблясту дугу, що виблискує в зоряному світлі. Кілька років тому він вивчав наслідки вилову риби в прибережних водах, перебуваючи на риболовецьких суднах у Південнокитай-ському морі. Рибалки це видовище називали «парадом воїнів дракона». Він же зараз подумав, що це більше нагадує проекцію тексту на поверхні океану. Цієї миті рядок тексту з'явився і в нього перед очима.
Ти маєш рацію. Зараз, перечитавши деякі матеріали, я починаю краще розуміти викладене.
— Господи, у вас попереду довгий шлях, перш ніж ви матимете справжню здатність розуміти людське буття. Я навіть вважаю, що ви так і не опануєте цю науку до кінця.
Так, це дуже складно. Тепер я розумію, чому цей бік вашого життя досі був прихований від мене. Ти правий.
— Господи, ми вам потрібні.
Ви мене лякаєте.
Розмова перервалася. Так востаннє Еванс отримав повідомлення з Трисолярису. Він стояв на кормі «Судного дня», спостерігаючи, як білосніжне громаддя корабля, мов час, невпинний у своєму плині, торує шлях крізь нічний туман.
Частина 1. Обернені до стіни
Рік 3-й Епохи кризи
«Чому він аж такий ветхий з вигляду?»
Саме ця найперша думка спала У Юе, коли він побачив величезний корпус корабля на ім'я «唐»[1] — «Тан» у мерехтливих спалахах електродугового зварювання. Насправді він добре знав, що цей оптичний ефект виникає через використання найсучаснішого способу зварювання в захисній газо-рідинній атмосфері. Після цього на плитах корпусу авіаносця з найміцнішої марганцевої сталі залишається безліч дрібних плямок. У Юе намагався уявити, яке враження справлятиме цей здоровань, коли на корпус «Тана» шар за шаром нанесуть захисну сіру полуду, й не міг.