— Тоді, Командувачу, слід тимчасово передати управління новітніми кораблями надійним людям, — запропонував Чжан Бейхай. Він досі намагався вгадати, що за місія приготована йому та іншим пробудженим.
— У кому зараз можна бути впевненим? — запитав Командувач. — Нам достеменно не відомі ні масштаби використання ментальної печатки, ні технологія. За таких умов вірити не можна нікому, навіть мені.
За ілюмінатором океани Юпітера змінилися сонячним диском, і хоча від орбіти газового гіганта відстань до Сонця була значно більшою, ніж від Землі, світло, що лилося в ілюмінатор, легко розчинило в собі постать Командувача, залишився тільки голос, що лунав ніби нізвідки:
— А ось щодо вас, пробуджених, сумнівів немає: ви лягли в гібернацію раніше, ніж було винайдено технологію ментальної печатки. І що не менш важливо — два століття тому основними критеріями добору кандидатів до загонів підкріплення були безсумнівні вірність і віра в перемогу людства. Ви і є тими людьми у флоті, в кому сумніватися не доводиться. Саме тому керівництво флоту вирішило призначити членів вашої групи підкріплення тимчасовими виконувачами обов'язків капітанів кораблів новітньої серії. Будь-які накази капітанів виконува-
тимуться бортовою комп'ютерною системою лише після верифікації вами.
Два крихітні сонця засяяли в очах Чжана Бейхая, коли він заперечив:
— Командувачу, побоююся, це неможливо.
— Відповідати відмовою на наказ — не наша традиція.
Слова «наша» й «традиція» припали Чжану Бейхаю до душі. Усвідомлення нерозривності двохсотрічної лінії передавання традицій військових сил космічному флотові додало йому наснаги.
— Командувачу, ми народилися за дві сотні років до цього. Якщо проводити аналогії з нашим часом, то це те саме, що поставити керувати есмінцем XXI століття когось із офіцерів Бейанського флоту.
— То ви справді вважаєте, що Ден Шичан із Лю Бучанєм[66] не впоралися б із командуванням есмінцем ваших часів? Вони отримали чудову освіту, вільно володіли англійською. Питання лише в бажанні вчитися й самовдосконалюватися. До того ж, сьогодні керування космічним бойовим кораблем не вимагає знання технічних деталей. Капітан просто віддає загальні накази, а влаштування і принципи роботи корабля — темний ліс для нього. Вашим завданням буде лише початковий аналіз отриманих від капітана вказівок, визначення їх доцільності й підтвердження системою управління корабля. Нарешті, зважте, що на час проведення інспекції особового складу кораблі будуть пришвартовані в доках і нікуди не літатимуть. Тож увійдете в курс справ в ході оцінювання їх стану.
— У такому разі ви передаєте нам забагато повноважень. Як щодо того, аби залишити керування кораблем чинним капітанам, а ми здійснюватимемо функції загального нагляду?
— Коли ви трохи обміркуєте ситуацію, то зрозумієте, що це не спрацює. Якщо «проштамповані» ще справді існують і обіймають керівні посади, то, володіючи всією повнотою влади, вони за допомогою численних трюків легко вислизнуть з-під вашого контролю, а може, навіть не зупиняться перед убивством супервайзера. Вам варто знати, що достатньо лише трьох команд, аби вивести корабель із централізованою системою управління з доку й відіслати в далекий космос. Після цього вживати будь-яких заходів — запізно. Саме через це нам конче необхідно запровадити систему дублювання наказів.
Транспортний човник пролітав над юпітеріанською базою Азійського флоту, й Чжану Бейхаю здавалося, що він летить над нескінченною гірською грядою, кожна з вершин якої — пришвартований космічний корабель. Кілька хвилин тому Юпітер своїм гігантським тілом затуляв базу від Сонця, й вона залишалася на неосвіт-леному боці планети. Її сталеві хребти спочивали у фосфоресцентному світінні планети й сріблясто-білому, майже місячному світлі, що лилося від супутника Юпітера — Європи. За деякий час яскраво-сліпуча біла куля вигулькнула з-за вершин гірської гряди, освітила всі кораблі біля причалу бази. Чжану Бейхаю на мить здалося, що він став свідком сходу сонця в горах, бо внизу, в неспокійній атмосфері Юпітера, з'явилася рухома тінь від бази з кораблями. Але вже за лічені секунди він зрозумів, що саме бачить, адже інше світило з'явилося з-за вершин на протилежному боці бази: два військові кораблі поверталися додому. Виконуючи гальмівний маневр, вони розвернулися до бази термоядерними двигунами й перетворили ніч на день.
Начальник штабу флоту, який особисто супроводжував Чжана Бейхая на нове місце служби, розповів, що зараз на базі перебувають понад 400 бойових кораблів — дві третини загальної потуги азійського флоту. Решта ще баражують просторами Сонячної системи, але на базі очікують їхнього повернення.
Чжан Бейхай, зачарований фантастичною картиною, змусив себе повернутися до реальності:
— Пане, чи не може статися, що наказ про повернення всіх кораблів на базу «проштамповані» сприймуть як заклик до дії?
— Не хвилюйтеся. Наказ прибути на базу обумовлений іншими причинами — цілком реальними й не надуманими, хоча вони й можуть здатися смішними. Ви не стежите за новинами?
— Ні, я знайомився з документацією «Природного добору».
— Ви даремно хвилюєтеся. Результати тестування свідчать, що у вас достатній рівень компетентності й гарні успіхи в навчанні з базових дисциплін. Вашим завданням буде покрокове ознайомлення з роботою всіх бортових систем. Це не так складно, як вам здається… Зараз кожен із трьох флотів прагне отримати пальму першості в перехопленні трисоляріанського зонда. Учора, під час спільного засідання представників флотів ми досягли попередньої домовленості про те, що всі військові кораблі кожного флоту мають повернутися на бази. Для здійснення контролю за виконанням домовленостей створено спеціальну комісію, яка відслідковуватиме всі переміщення й маневри кораблів для запобігання неавторизованому відльотові на перехоплення транспорту одного з флотів.
— А в чому проблема? Хоч би хто фактично здійснив успішне перехоплення, отримана інформація — як ноу-хау, так і будь-які технічні деталі, мала б стати загальним надбанням.
— Не в тому річ. Тут питання престижу. Флот, чий корабель першим вступить у контакт із трисоляріанами, отримає значні політичні дивіденди й моральний капітал на майбутнє. Чому я говорю, що всі ці маневри й домовленості смішні? Бо операція не несе анінайменшого ризи-ку. Найгірше, що може статися, — зонд самоліквідується під час спроби перехоплення. Саме тому всі так змагаються за можливість бути першими. Якби наближалися основні сили трисоляріан, керівництво флотів не квапилося б і виказувало обережність, як і за ваших часів, намагаючись убезпечити свої сили від знищення. Політичні принципи за цей час нітрохи не змінилися… Гляньте, ось і «Природний добір».
Човник уже підлітав до однієї з вершин гірської гряди, яка виявилася саме «Природним добором». Потрапивши в зону тіні цього залізного монстра, Чжан Бейхай не міг не згадати іншого гігантського корабля зі свого минулого — «Тана». Хоча зоряний крейсер не мав плавних ліній свого далекого попередника: дископодібний корпус не гармоніював із циліндричним обвісом надпотужного двигуна. Після смерті ще не народженого «Тана» Чжан Бейхай, здавалося, втратив свій духовний орієнтир, хоча й жодного разу не сходив на борт авіаносця. І ось тепер цей велетенський космічний корабель повертав йому відчуття давно втраченої домівки. За броньованою обшивкою «Природного добору» його душа, яка впродовж двох століть не знала спокою, нарешті мала прийти до вмиро-творення й збагнути своє справжнє призначення. Вона мов заблуканий син повернувся до батьківського дому.
66
Прим. перекл. Видатні адмірали Бейанського флоту Китаю, учасники Японо-цінської війни 1894–1895 років.