За обідом Ши Цян розповів йому, що нового мера призначили лише вчора, а до того він обіймав у муніципалітеті посаду відповідального за роботу з пробудженими. Можна сказати, той чоловік виявився безпосереднім керівником Ши Цяна, тож добре його знав.
— Він — наш земляк, — повідомив Ши Цян.
У цю епоху значення слова «земляк» змінилося з географічного на часове. Проте не кожен пробуджений мав право називати іншого «земляком», а лише ті, хто ліг у гібернацію приблизно в один і той самий час. Враховуючи тривалу сплячку й незначне число пробуджених, стосунки між собою вони вибудовували більш товариські й приязні, ніж тоді, коли земляцтво визначалося спільним географічним походженням.
Їм довелося чекати до пів на п'яту, щоби побачитися з мером. За сталим правилом цієї епохи високопосадовці обиралися з вродливих і ставних кандидатів, але новопри-значений мер особливою красою не вирізнявся. Він був приблизно одного з Ши Цяном віку, але набагато стрункіший. За однією деталлю можна було безпомилково визначити, що чоловік належить до числа пробуджених: мер носив окуляри. Потреби цього музейного артефакта, забутого ще двісті років тому, не було жодної — навіть лінзи давно вийшли з ужитку. Проте людині з минулого, яка все життя носила окуляри, важко позбутися цієї звички, навіть якщо їй повністю відновили зір.
Мер мав украй стомлений вигляд і, здавалося, навіть із крісла насилу підвівся. Коли Ши Цян вибачався за вторгнення, привітав його з призначенням і побажав нових кар'єрних злетів, той лише скрушно похитав головою.
— У цей жахливий час і досвід таких жорстоких варварів, як ми, може стати у пригоді.
— Ви ж обіймаєте найвищу посаду з усіх пробуджених Землі, чи не так?
— Хтозна. Але складається така ситуація, що незабаром хтось із наших може дорости й до серйознішого крісла.
— А де ваш попередник? Нервовий зрив?
— Ні-ні, й ця епоха має сильних духом синів. Він був на своєму місці, але два дні тому загинув під час зіткнення летючих автівок у одному районі, де зчинився найбільший безлад.
Мер розгледів Ло Цзі за спиною в Ши Цяна й відразу ж кинувся вітатись:
— А-а-а, докторе Ло, добридень! Я дуже добре вас пам'ятаю, ви були моїм фаворитом два століття тому. З усіх чотирьох Обернених я не міг зрозуміти тільки вашого плану: що ви робили, здогадатися було майже не-можливо. — А по тому мер накрив відвідувачів мокрим рядном: — Ви четвертий рятівник людства за останні два дні. Десятки інших ще чекають на зустріч, а я не маю часу й сили, аби хоч вислухати їх.
— Пане мер, але це інше. Два століття тому…
— Два століття тому вас обрали з мільярдів. Я пам'ятаю, саме тому прийняв вас поза чергою, — відповів мер. — А для тебе, — він звернувся до Ши Цяна, — у мене є окреме завдання. Однак спочатку швиденько вислухаю, з чим ви прийшли. Обійдімося без деталей вашого плану порятунку світу, бо на це я все одно не маю часу. Просто скажіть, чого від мене хочете.
Вислухавши Ло Цзі з Ши Цяном, мер скрушно похитав головою:
— Я вам не допоможу, хоч би як цього хотів. У мене самого назбиралися тонни доповідних, які я хотів би передати на розгляд керівництву. Та й рівень моїх начальників занизький — регіональний і державний, не вище. Ви ж маєте розуміти: нині що вища посада, то більші проблеми доводиться вирішувати.
Ло Цзі й Ши Цян дивилися новини, тому добре знали, про що говорить мер.
Після знищення об'єднаного флоту доктрина ескапізму розквітла пишним цвітом, хоча двісті років ніхто про неї не згадував. Європейський Союз через референдум навіть узгодив попередній план евакуації населення, який передбачав проведення загальної лотереї для визначення перших щасливців — ста тисяч утікачів. Але за результатами розіграшу більшість тих, від кого відвернулася удача, влаштували погроми й заворушення, що охопили всю територію ЄС. Внаслідок цього громадська думка знову повернулася до визнання ідей ескапізму злочином проти людства.
А по тому, як у космосі відбулася Темна Битва між вцілілими кораблями, критика ескапізму набула нового звучання. Як з'ясувалося, розрив духовного зв'язку із Землею призводить до спотворення людської моралі. І навіть у разі успішної втечі людей за межі Сонячної системи вони не залишаться частиною людської цивілізації, а перетворяться на темне й лихе породження космосу. Як і Трисолярис, ця група стає чужою і ворожою людству, тому для позначення втікачів запровадили новий термін: антицивілізація.
Мірою наближення Краплини до Землі загальне роздратування ескапізмом сягнуло критичної межі: серед людей почали ширитися чутки, що дехто з можновладців спробує втекти останньої миті перед атакою. Натовпи не-вдоволених стікалися до космопортів і платформ космічних ліфтів, щоб відрізати всі шляхи втечі в космос уявним ескапістам. І це їм вдалося.
У цю епоху володіння зброєю було дозволене майже всім верствам населення, й більшість громадян обирали для самозахисту компактні лазерні пістолети. Звичайно, цивільні зразки лазерних пістолетів не несли значної загрози для кабіни ліфта чи космічного човника. Але, на відміну від традиційних зразків озброєння, промені лазерної зброї можна надзвичайно точно сфокусувати на незначній за розмірами ділянці цілі. І такий концентрований залп десяти тисяч пістолетів може накоїти лиха. Довкола баз і ліфтів зазвичай юрмилися десятки тисяч, а подекуди й мільйони невдоволених людей. За приблизними підрахунками третина з них були озброєні, й коли ці розлючені мітингарі бачили, як злітає човник чи починає розганятися кабіна ліфта, в небі відразу спалахували перехрестя лазерних променів. Лінійна траєкторія лазерної зброї давала можливість прицілюватися з надзвичайною точністю, тож більшість пострілів знаходили ціль, і вона була приречена.
Транспортне сполучення Землі з космосом майже перервалося.
Події розвивалися дедалі загрозливіше. Упродовж двох останніх днів мішенями для атаки дедалі частіше ставали космічні міста з геостаціонарної орбіти. Інтерне-том поширювалися чутки, буцімто деякі космічні міста почали переобладнувати на кораблі для втечі, й це викликало нову хвилю невдоволення. Більшість мітингарів координувалися й робили спроби влучити в космічні міста з поверхні Землі. Але через значну відстань до цілі лазерні промені здебільшого розсіювалися, їм бракувало сили для враження, до того ж, космічні міста постійно рухалися, обертаючись довкола своєї осі, тому жодної істотної шкоди нападники їм не завдали. Це радше перетворилося на колективну розвагу в неспокійні часи.
Найбільшого успіху мітингарі досягли під час спроби атакувати Новий Париж — третє за розмірами космічне місто ЄС. На його корпусі синхронно сконцентрували промені десяти мільйонів одиниць лазерного озброєння з Північної півкулі, це викликало значний стрибок температури всередині міста й тимчасову евакуацію населення. У ці хвилини з висоти орбітальних міст Земля сяяла яскравіше за Сонце.
Ло Цзі з Ши Цяном не було чим крити.
— Коли я очолював Бюро в справах пробуджених, то був дуже вражений твоєю роботою, — сказав мер Ши Цяну. — З Ґу Чженмінем ти ж, здається, знайомий? Він щойно отримав посаду директора в секторі громадської безпеки міста. Також палко рекомендував тебе, тож сподіваюся, ти погодишся працювати в муніципалітеті. Нам зараз украй потрібні такі люди.
Ши Цян трохи подумав і кивнув.
— Гаразд. Тільки завершу справи в комуні. Як нині в місті?
— Ситуація погіршується, але ми досі тримаємо її під контролем. Тепер найголовнішим завданням є підтримка індукційного поля. Якщо його пошкодять — колапсу не уникнути.
— Подібні заворушення мають інший характер, ніж у наші часи.
— Так, перш за все, маємо інше підґрунтя. Важко чимось зарадити, коли немає надій на майбутнє. До того ж, у нас нині значно скромніші засоби для боротьби з безладом, ніж у минулому. — Мер вказав на зображення, що виводилося на одну з панелей стіни: — Ось погляньте: центральна площа міста з висоти ста метрів.