— Я не можу цього зробити.
— А якщо це буде умовою пробудження ваших дружини й дитини?
— І ви не соромитеся власного цинізму в такий вирішальний момент?
— Це засідання відбувається в закритому режимі. Крім того, вся концепція плану «Обернені до стіни» вступає в жорстке протиріччя з моральними засадами нинішнього суспільства. Також можу повідомити, що після поновлення плану всі резолюції, прийняті двісті років тому, також залишаються в силі: ваших рідних пробудять за день до Битви Судного дня.
— А хіба вона не відбулася нещодавно?
— Земля й флоти дотримуються іншої думки. Головні сили трисоляріан ще на шляху до Сонячної системи.
— Берегти таємницю заклинання — моя відповідальність як Оберненого. Якщо вона стане надбанням загалу — людство втратить останню надію, хоча, здається, втрачати вже особливо й нічого.
Наступні дні після засідання Ло Цзі, замкнувшись удома, безпробудно пиячив, не тверезіючи ні на мить. Кілька разів його бачили сусіди на вулиці — неголеного й у страшному дранті, схожого на безхатька.
У другому засіданні Ло Цзі так само брав участь у режимі відеоконференції з дому.
— Обернений Ло Цзі, ми занепокоєні станом вашого здоров'я, — зауважив Голова, побачивши на екрані його одутле обличчя. Камерою обвели всю кімнату, щоб делегати на власні очі побачили купи сміття, гармидер і батареї пляшок по кутках.
— Вам варто повернутися до роботи хоча б задля власного психічного здоров'я, — напучував Ло Цзі представник ЄС.
— Ви знаєте, як мене повернути до норми.
— Питання пробудження ваших дружини й дитини насправді зовсім не принципове, — сказав Голова. — Ми не хочемо вас контролювати й розуміємо, що це майже неможливо. Проте давні резолюції зв'язали нам руки, тому вирішити питання доволі складно. Принаймні ви маєте задовольнити певні вимоги.
— Я відкинув ваші вимоги.
— Ні, докторе Ло, вимоги змінилися.
Слова Голови змусили Ло Цзі підвестися з канапи з живим вогником цікавості в очах.
— І які нові вимоги?
— Прості. Украй прості: зробіть хоча б що-небудь.
— Якщо я не можу надіслати заклинання у Всесвіт, то безсилий.
— Ви повинні бодай щось придумати.
— Тобто ви кажете, що я мушу вигадати якусь дурничку, позбавлену сенсу?
— Допоки ви своїм авторитетом зможете підтримувати в очах суспільства значущість вашої вигадки — це матиме сенс. Для людей ви — представник розвиненої цивілізації чи ангел справедливості, посланий Богом у наш світ і можете відіграти важливу роль у стабілізації. Але якщо й далі байдикуватимете та пиячитимете, невдовзі втратите авторитет.
— Це вкрай легковажно — намагатися досягти стабільності в такий спосіб — і віщує ще більші неприємності в майбутньому.
— Але взяти під контроль ситуацію у світі — вкрай важливо перед прибуттям до Сонячної системи ще дев'яти зондів, що очікується за три роки. Ми повинні бути готовими до викликів майбутнього й правильно на них реагувати.
— Я справді не хочу даремно витрачати наші ресурси.
— Якщо це ваша щира позиція, то Комісія може підшукати вам завдання, за якого ресурси не викидатимуться на вітер. Керівник ОКФ ознайомить вас із деталями, — запропонував Голова й перевів погляд на сановника. Скидалося на те, що очільник ОКФ, який також брав участь у телеконференції, перебував на одному з численних об'єктів флоту, розкиданих у космосі, бо панорама зоряного неба в широкому ілюмінаторі в нього за спиною повільно оберталася.
— Ми вирахували час прибуття дев'яти Краплин до Сонячної системи, базуючись на даних про їх швидкість і прискорення під час проходження ними останньої хмари міжзоряного пилу чотири роки тому. Ця дев'ятка відрізняється від першого зонда, бо після успішного від-стеження траєкторії останнього двигуни перестали під час руху випромінювати видиме світло. Також зонди не є джерелом високочастотного електромагнітного випро-мінювання, яке могло бути використане для визначення їхнього місцеположення. Ми вважаємо, що ці вдосконалення стали результатом програми самоналаштування, закладеної чи переданої зондам. Пошук і відстеження таких невеликих і тьмяних об'єктів у глибинах космосу і так украй складне завдання, а по тому, як вони припинили випромінювання видимого світла — й поготів. Тож ми не знаємо точно, коли вони прибудуть до Сонячної системи й навіть як їх відшукати після прибуття.
— А чим я зможу допомогти?
— Ми сподіваємося, що ви погодитеся очолити проект «Сніг».
— Що це таке?
— За допомогою зоряно-водневих бомб і маслянистої плівки з кілець Нептуна ми збираємося огорнути наш світ хмарами космічного пилу, на яких Краплини під час входження до Сонячної системи залишать сліди.
— Ви жартуєте? Ви ж знаєте, що я не цілковитий профан у питаннях космосу.
— Ви раніше спеціалізувалися на астрономії. Саме тому ми й узгодили вашу кандидатуру для керування проектом.
— Минулого разу, коли за допомогою штучної хмари пилу вдалося успішно відстежити політ зонда, ми приблизно знали траєкторію цілі. Натомість зараз не відомо нічого: якщо дев'ять Краплин здатні прискорюватися й маневрувати без випромінювання, то вони можуть потрапити до Сонячної системи навіть із протилежного боку! Де ви збираєтеся розгорнути хмари пилу?
— Скрізь.
— Ви маєте намір роздмухати таку хмару, щоб огорнути всю Сонячну систему? Якщо так, то це ви посланці Божі.
— Звісно, це неможливо. Але принаймні можемо створити кільце на площині екліптики між Юпітером і поясом астероїдів.
— А якщо зонди залетять за площину екліптики?
— Тут уже нічим не зарадиш. Але з точки зору астродинаміки, якщо група зондів збирається пролетіти повз усі планети Сонячної системи, то найбільш вдалою траєкторією буде рух площиною екліптики. Саме так летіла перша Краплина. За такого розвитку подій зонди обов'язково пролетять крізь хмари, й щойно вони залишать сліди траєкторії руху, наші системи спостереження по всій Сонячній системі зможуть їх побачити й відсте-жувати в подальшому.
— Який зиск із усього того?
— Знаючи достеменно, що Краплини вже перебувають у Сонячній системі, ми зможемо запобігти атакам на цивільні об'єкти в космосі: відкличемо на Землю всі кораблі або принаймні ті, які опиняться на траєкторії руху зондів. Також ми розпочнемо евакуацію населення всіх орбітальних міст на Землю, позаяк вони стануть надто вразливими.
— Є ще важливіше завдання, — додав Голова Комісії. — Ми маємо прокласти безпечний маршрут для корабля, що відлетить у глибокий космос.
— У глибокий космос? Ми ж зараз не план ескапізму обговорюємо, чи не так?
— Якщо вам подобається називати наш план цим терміном, будь ласка.
— Тоді чому не дати старт проекту зараз, щоб запобігти всім цим несподіванкам?
— За нинішніх політичних реалій суспільство ще не готове усвідомити необхідність цього кроку. Але коли дев'ять Краплин підлетять надто близько, міжнародне співтовариство може дійти консенсусу в питанні відправлення в космос обмеженого контингенту. Звичайно, це лише припущення, але ООН і ОКФ мають бути готовими до таких викликів.
— Гаразд. Але який сенс моєї участі в проекті «Сніг»?
— Він є. Навіть якщо розгортати кільце за орбітою Юпітера — це масштабний проект. Потрібно буде розмістити близько десяти тисяч зоряно-водневих бомб, споряджених контейнерами з понад 10-ма мільйонами тонн маслянистої плівки, а для цього необхідно сформувати гігантський флот із решток космічних кораблів Землі. Аби завершити подібний проект за три роки, потрібно, щоб ви, користуючись статусом Оберненого й беззастережним авторитетом у людства, змогли мобілізувати й координувати сили двох людських спільнот.
— Якщо я зголошуся приєднатися до проекту, коли зможу розраховувати на пробудження моєї сім'ї?
— Коли проект повністю запрацює. Я вже казав, що це взагалі не проблема.
Але проекту «Сніг» так і не судилося бути повністю реалізованим.
Жодна з людських спільнот не зацікавилася проектом. Люди очікували певної стратегії порятунку, а не громіздкого плану, згідно з яким у ліпшому разі людство поінформували би про наближення ворога. Ба більше: всім швидко стало відомо, що це не задум Оберненого, а спроба ООН і ОКФ прикритися авторитетом Ло Цзі. Крім того, супроти очікувань ООН, мірою наближення Краплин до Сонячної системи ідеї ескапізму втрачали популярність. Головною причиною стало розуміння того, що повна реалізація проекту «Сніг» призведе до стагнації всіх галузей, пов'язаних із космосом, а це неодмінно викличе всеохопну рецесію економіки Землі й флоту, тому жодна спільнота не була готова платити таку ціну. Як наслідок, і будівництво кораблів для розробки покладів маслянистої плівки біля Нептуна, й виробництво зоряно-водневих бомб (за два століття по закритті плану Рея Діаса придатними до використання залишалося менше тисячі з виготовлених тоді п'яти тисяч зарядів, а цього було замало для реалізації плану «Сніг») просувалися вкрай повільно.