— Ось. Тільки не знаю, як довго триватиме ця епоха стабільності, — сказав адміністратор.
Сонце зійшло й освітило групу людей посеред пустелі. Декого з них легко було впізнати: Чжоу Вень-ван, Ньютон, фон Нейман, Аристотель, Мо-цзи, Конфуцій, Ейнштейн та інші. Вони безладно з'юрмилися перед каменем, на якому стояв Цінь Ши Хуан-ді й оглядав зібрання, тримаючи на плечах свій довгий меч.
— Я зараз говорю не лише від свого імені, — почав він, — а й від імені керівної Сімки.
— Тобі не слід говорити про це зараз, поки процес формування керівництва ще не завершений, — сказав хтось із натовпу й це викликало в решти присутніх бурхливу реакцію.
— Згода, — відповів Цінь Ши Хуан-ді, намагаючись зручніше перехопити важкого меча. — Поки облишмо суперечки про керівництво. Є важливіші нагальні питання! Нам усім добре відомо, що людство дало старт плану «Обернені до стіни», намагаючись сповна використати в боротьбі з софонами переваги закритого людського мислення. Господь зі своєю прозорою свідомістю та дис-танційним передаванням думок абсолютно безпорадний у цьому захаращеному лабіринті, перед демонами, що його населяють. З цим планом людство знову отримало перевагу в майбутньому зіткненні, й четвірка Обернених становить для Господа неабияку небезпеку. Згідно з нашими попередніми домовленостями, досягнутими під час останньої зустрічі в реальному світі, маємо негайно запустити на протидію план «Руйнівники».
Жодне слово з цієї промови не викликало зауважень у присутніх.
Тож Цінь Ши Хуан-ді вів далі:
— Кожному Оберненому ми призначимо Руйнівника. Як і Обернені, Руйнівники отримають у своє розпорядження всі наявні ресурси ОЗТ, але найціннішим стане дозвіл на використання софонів, які зроблять прозорим кожен крок Оберненого. Єдиною таємницею залишаться їхні думки. Головне завдання Руйнівників — чимшвидше викрити справжні наміри Обернених, вирізнити справжню стратегію, приховану за димовою завісою, аналізуючи публічні вчинки й таємні думки кожного з них за допомогою софонів. Тож керівництво зараз назве наших Руйнівників.
Цінь Ши Хуан-ді простяг свій меч, мовби для посвяти в лицарі, та поклав його на плече фон Нейману.
— Ти будеш першим Руйнівником. Твій Обернений — Фредерік Тейлор.
Фон Нейман став на коліно й лівою рукою обхопив меч, що лежав на його правому плечі.
— Я приймаю цю місію.
Цінь Ши Хуан-ді поклав меч на плече Мо-цзи:
— Ти будеш другим Руйнівником. Твоя ціль — Мануель Рей Діас.
Мо-цзи не схилився, натомість дужче випростався й гордовито кивнув:
— Я буду першим, хто проб'є стіну Оберненого.
Наступне звернення було до Аристотеля.
— Тебе призначено третім Руйнівником, і тобі належить перемогти Білла Гайнса.
Аристотель теж не став на коліно, лише поправив свій хітон і неквапно мовив:
— Зруйнувати його стіну до снаги лише мені.
Цінь Ши Хуан-ді знову закинув меч собі на плече й обвів поглядом натовп.
— Що ж, ми обрали Руйнівників, — підсумував він нарешті. — Ви — наша еліта, яка має здолати елітний загін супротивника — Обернених. Нехай Господь додасть вам сили та скерує руку кожному! За допомогою гібернації ви подолаєте довгий шлях пліч-о-пліч з Оберненими.
— Гадаю, нам не доведеться користуватися гібернацією, — сказав Аристотель. — Ми завершимо свою місію до кінця виділеного нам терміну людського життя.
Мо-цзи кивнув на знак згоди:
— Коли я проб'ю захисну стіну Оберненого, зустрінуся з ним особисто, щоб мати змогу на власні очі побачити, як його воля руйнується через страждання і відчай. На це варто витратити решту мого життя.
Двоє інших Руйнівників палко підтримали цю думку й так само зажадали глянути в очі Обернених у мить краху всіх їхніх сподівань.
— Ми викриємо останні таємниці людства, приховані від софонів, — сказав фон Нейман. — Це останнє, чим ми зможемо допомогти Господу. Коли досягнемо успіху, наше існування остаточно втратить сенс.
— А як щодо Руйнівника Ло Цзі? — запитав хтось із натовпу.
Скидалося на те, що запитання змусило Цінь Ши Хуан-ді знову замислитися. Він увіткнув меч у землю й надовго поринув у роздуми. Цієї миті Сонце несподівано пришвидшило свій біг до заходу. Тіні присутніх симетрично видовжувалися, аж поки не сягнули лінії обрію. Заховавшись до половини, Сонце раптом змінило напрямок. Схоже на спину золотавого кита, що виринає з чорної морської води, воно то підіймалося, то знову зникало за обрієм. Не обтяжений деталями пустельний краєвид і невеличка група людей теж то поринали у темряву, то з'являлися на світлі.
— Ло Цзі сам собі Руйнівник. Спочатку він має з'ясувати для себе, чи становить якусь загрозу Господу, — відповів нарешті Цінь Ши Хуан-ді.
— То ми не знаємо, яке лихо він може заподіяти Господу? — знову запитав хтось із натовпу.
— Ми нічого не знаємо достеменно. Еванс про щось дізнався й повідомив Господу, але він воліє тримати інформацію в таємниці. До речі, перш ніж загинути, Еванс устиг навчити його дещо приховувати.
— То чи не є Ло Цзі найбільшою загрозою з-поміж Обернених, якщо нам про нього нічого не відомо? — запитав хтось невпевнено.
— Цього ми також не знаємо. Точно відомо єдине, — відповів Цінь Ши Хуан-ді, вдивляючись у небо, що змінювало колір із синього на чорний, — з усієї четвірки Обернених лише він стоїть проти Господа сам-один.
Після початку зустрічі головуючий Чан Вейси тривалий час мовчав. Це був перший випадок, коли він поводився так незвично. Він ковзнув поглядом уздовж двох рядів комісарів з політичних питань, які сиділи обабіч столу для нарад, і затримався на якійсь далекій точці. Олівцем, затиснутим у руці, вистукував на столі ритм, схожий на легкі кроки його думок. За деякий час опанував себе й із зусиллям перервав свої роздуми.
— Товариші, згідно з наказом Центральної військової комісії, датованим учорашнім числом, мене призначено на посаду командувача Політичного управління Збройних сил. Мені повідомили про це призначення
ще тиждень тому, але тільки зараз, коли ми зібралися всі разом, я вперше відчув усю складність такої роботи. Я раптом усвідомив, що переді мною — передовий підрозділ Космічних сил із найскладнішим завданням, і я тепер також належу до цієї когорти. Я не розумів цього дотепер, і за це хочу вибачитися перед усіма присутніми, — Чан Вейси відкрив теку з документами, яка лежала перед ним. — Ця частина зустрічі відбуватиметься не під протокол. Товариші, обміняймося міркуваннями — відверто й без приховування думок. Давайте на якийсь час усі станемо трисоляріанами й дозволимо іншим побачити свої думки. Це дуже важливо для нашої подальшої роботи.
Чан Вейси на якусь мить затримав погляд на обличчі кожного з присутніх. Жоден з них не озвався й словом. Тож він підвівся, обійшов стіл, почав проходжати поза спинами в офіцерів.
— Нашим завданням, нашим обов'язком є домогтися того, щоб солдати й офіцери свято повірили в нашу майбутню перемогу. А чи всі ми тут маємо таку віру? Підніміть руки, хто переконаний у перемозі. Пам'ятайте, що ми висловлюємо свої справжні переконання.
Жоден із присутніх не підняв руки, ба більше, майже всі потупилися. Але Чан Вейси помітив, що один із запрошених, Чжан Бейхай, дивиться прямо перед собою, не відвертає погляду.
— То що, ніхто не вважає нашу перемогу можливою? — запитав Чан Вейси. — Зважте, що я говорю не про випадковість зі значенням кілька нулів перед комою, а про реальну можливість.
Чжан Бейхай підняв руку — єдиний у цьому зібранні.
— Перш за все, я вдячний усім вам, товариші, за щирість, — Чан Вейси повернувся до Бейхая. — Дуже добре, товаришу Бейхай. Розкажіть нам, на чому базується ваша впевненість.
Бейхай підвівся, але Чан Вейси попросив його сісти:
— Це неформальна зустріч, ми просто від щирого серця ділимося думками.
Утім, Бейхай і далі стояв:
— Командувачу, на ваше запитання неможливо відповісти одним чи двома реченнями, позаяк формування, зміцнення та прийняття переконань — тривалий процес. Спершу я хочу акцентувати усталені в армії помилкові думки. Мені відомо, що до трисоляріанської кризи ми моделювали та прогнозували розгортання будь-якої війни з позицій раціонального мислення й розвитку науки. Через потужну інерцію мислення такого типу вони й сьогодні поширені серед військових, особливо у Космічних військах, до лав яких залучили багатьох учених і дослідників. Тому інерція лише посилюватиметься. Тож якщо ми й надалі вправлятимемось у прогнозуванні війни у відкритому космосі за чотири століття від сьогодні, не зможемо змусити людей повірити в нашу перемогу.