Він припав до окуляра, спіймав у перехрестя прицільної сітки першу ціль.
На Землі з її атмосферою навіть найкращі снайперські комплекси не можуть гарантовано влучати з відстані п'яти кілометрів, але в космічному вакуумі на це здатен і звичайний пістолет. Коли куля летить у вакуумі, на неї не впливає ні сила тяжіння, ані будь-які інші зовнішні чинники, тож траєкторія польоту абсолютно прямолінійна аж до контакту з ціллю. Водночас на кулю в польоті не діє сила опору повітря, й вона досягає цілі зі швидкістю, з якою вилітає з каналу ствола, а це гарантія потужної вбивчої сили, й летальні наслідки можливі навіть за значної відстані.
Чжан Бейхай плавно натиснув на курок, і пістолет вистрілив, не порушуючи глибокої тиші, але він побачив спалах біля дула й рукою відчув віддачу. Швидко випустив десять патронів у першу ціль, перезарядив і спорожнив другий магазин у іншу. Далі знову вставив повний і розстріляв третю. Тридцять спалахів вирвалися з дула, і якби хтось із «Жовтої річки» цієї миті дивився в його бік, міг би помітити лише мерехтіння крихітного світлячка на тлі темної безодні.
Тридцять метеоритних куль прямо зараз летіли до цілей. Початкова швидкість кулі під час пострілу з пістолета типу 2010 становить 500 м/с, отже, час польоту не перевищуватиме 10-ти секунд. Чжану Бейхаю залишалося тільки молитися, щоб за цей час цілі не змістилися з траєкторії. Сподівання могли справдитися, адже два задні ряди ще тільки шикувалися за вказівкам фотографа, щоб вдало розташуватися в кадрі. А по тому, як група організується, фотограф муситиме зачекати, допоки не розсіється білястий слід від реактивних двигунів на скафандрах. Але врешті-решт усі вони левітували в невагомості, тож цілком могли трохи зміститися чи відплисти вбік. Тоді кулі не тільки не влучили б у цілі, але й могли поцілити у ні в чому не винних.
Не винних? Трійця, яку він запланував убити, теж не була ні в чому винна. Перед початком трисоляріанської кризи ці люди інвестували в аерокосмічну галузь суми, просто сміховинні за сучасними мірками. Ступаючи тонкою кригою, припускаючись помилок, що призводили до аварій, вони змогли вивести людей у космос. Але зараз цей досвід тягнув їх донизу, заважав вільному польоту думок. Для того, щоб людство спромоглося збудувати космічний корабель, здатний до міжзоряних перельотів, цих осіб слід було знищити, і їхня смерть мала розцінюватися як фінальний внесок у справу підкорення людством космічного простору.
Насправді, аби відвернути підозру, Чжан Бейхай навіть послав кілька куль трохи вбік, сподіваючись влучити в інших. Найкраще було б поранити кількох випадкових людей, але й смерть одного чи двох заради досягнення мети — цілком прийнятна ціна.
Чжан Бейхай і далі стискав розряджений пістолет і зі спокійним серцем спостерігав за розвитком подій крізь оптичний приціл. Якщо зараз його спіткає невдача, він без сум'яття й поспіху шукатиме іншого способу досягнення мети.
Секунди тяглися вкрай повільно. Аж ось з'явилися ознаки враження цілей. Чжан Бейхай не міг розгледіти отвори від куль на поверхні скафандрів, але побачив, як навсібіч почав струмувати білий газ. Потім між першим і другим рядами вибухнула ціла хмара — можливо, кулі прошили ціль і влучили в реактивний двигун ранця. Його впевненість у вбивчій силі зброї підтвердилася — куля з метеорита, не сповільнюючись, влучила так, немов він стріляв упритул. Бейхай помітив, як захисна маска шолома однієї з цілей раптом зазміїлася тріщинками й втратила прозорість, але ще раніше встиг побачити, як кров заливає шолом зсередини. Потім крізь отвори в пробитому скафандрі кров вийшла назовні, перемішалася зі струменями газу та пульсуючи з ними разом, потекла в космічний простір, швидко конденсуючись і виморожуючись у кристалики льоду. Чжан Бейхай швидко визначив, що кулі влучили в п'ятьох людей, включно з усіма трьома цілями й кожна ціль отримала щонайменше п'ять поранень.
Через прозорі маски шоломів Чжан Бейхай бачив, як люди роззявляли роти в безгучному крикові, зважаючи на артикуляцію, вимовляли саме те, на що він сподівався:
— Дощ метеоритів!
Усі, хто вцілів, увімкнули двигуни ранців на повну потужність і полетіли до станції, залишаючи по собі білясті смуги відпрацьованих газів. Напрочуд швидко й злагоджено вони втиснулися в круглі двері шлюзу «Жовтої річки». Чжан Бейхай задоволено відзначив подумки, що всі п'ятеро вражених кулями транспортувалися й проходили крізь шлюз лише за допомогою інших.
Чжан Бейхай запустив реактивний двигун свого ранця і прискорюючись полетів у напрямку Бази №1. Цієї миті його серце було таким само холодним і спокійним, як і порожній простір довкола. Він розумів: загибель трьох ключових постатей аерокосмічної галузі жодним чином не гарантує того, що проект космічного корабля з двигуном прямого випромінювання чи інший — без робочого тіла — стане головним напрямом досліджень і розробок. Але він зробив усе, що від нього залежало, й навіть трохи більше. Хоч би що трапилося в майбутньому, він уже може дозволити собі трохи перепочити — навіть під пильним поглядом батька з-за меж Незвіданого.
Майже в той самий час, коли Чжан Бейхай повернувся на Базу №1, у інтернет- мережі група людей поспіхом зібралася в пустельному віртуальному світі Трисоляриса, аби обговорити останні події.
— Цього разу софони передають нам інформацію в усіх деталях, інакше я ніколи не повірив би, що він справді на це зважився, — сказав Цінь Ши Хуан-ді, окреслюючи довгим мечем кола на землі, й це виказувало його хвилювання. — Погляньте на його задум і порівняйте з нашими трьома замахами на Ло Цзі. Мені здається, що ми забагато вагаємося, перш ніж перейти до виконання завдань; нам вочевидь бракує ось такої холоднокровності та вправності.
— То ми просто сидітимемо й спостерігатимемо за тим, що ще втне ця людина? — запитав Ейнштейн.
— Ми не вільні у своїх діях, бо так наказав Господь. Ця людина — затятий упертюх і переконаний тріумфаліст. Господь вважає, що недоцільно витрачати сили на протидію подібним до нього. Уся наша увага має зосередитися на ескапістах, бо занепадництво значно небезпечніше для людства, ніж віра в перемогу, й може його погубити, — відповів Ньютон.
— Якщо ми маємо на меті справжнє служіння Господу, не можна просто сліпо виконувати вказівки, бо його стратегічне мислення — на рівні дитини, — заперечив Мо-цзи.
Цінь Ши Хуан-ді змахнув мечем.
— Але в цьому конкретному питанні правильною тактикою буде саме невтручання в процес. Нехай вони змінять напрям досліджень у аеронавтиці та візьмуться до будівництва космічного корабля з двигунами за принципом прямого випромінення. Все одно внаслідок протидії софонів необхідні фізичні дослідження, тож конструювання подібних двигунів виявиться майже нездоланним технологічним бар'єром. У цю бездонну прірву кануть усі ресурси людства, й на момент вторгнення це не дасть йому жодної користі.
— Ми згодні, але той чоловік надто небезпечний, — відповів фон Нейман.
— Саме так! — підтримав його Аристотель. — Ми вважали його простим солдатом, але хіба він поводиться як солдат, що неухильно дотримується військової дисципліни та встановлених правил?
— Він справді надто небезпечний. Його переконання тверді й непорушні; він далекоглядний і нещадний, належне виконує спокійно, виважено й рішуче; зазвичай строгий і серйозний, але за потреби легко виходить за межі та діє за обставинами, — Конфуцій протяжно зітхнув. — Як слушно зауважив Перший Імператор, нам бракує такої людини.
— Прибрати його з нашого шляху зовсім легко — просто зробімо його вчинок надбанням громадськості, — запропонував Ньютон.
— Усе значно складніше! — Цінь Ши Хуан-ді махнув у його бік довгим рукавом. — І це твоя провина: останні кілька років ми за твоєю пропозицією використовували інформацію, отриману від софонів для розбрату між Космічними силами й ООН. І які результати? Будь-який компромат тепер розглядається не як щось варте осуду, а радше як ознака лояльності людству й чеснот, необхідних для боротьби!