Старт проекту «Обернені до стіни» відбувався на тлі певних історичних подій: початку Трисоляріанської кризи. Зіткнувшись із безпрецедентною в історії людства нищівною кризою, міжнародне співтовариство переживало незнані до того часу страх і розпач. Саме в такій атмосфері зародилася ідея проекту «Обернені до стіни». Це був не осмислений, раціональний вибір, а відчайдушна спроба з найменшими втратами пережити часи зневіри та відчаю.
Історичними фактами доведено, що проект «Обернені до стіни» закінчився цілковитим провалом. Не буде перебільшенням, якщо ми визнаємо: цей план став чи не найбезглуздішим стратегічним рішенням в історії людства. Делегування безконтрольної влади без обов'язку звітувати про свої дії, надання анархічної за своєю сутністю свободи для введення в оману міжнародного співтовариства суперечили найважливішим моральним і правовим нормам устрою людського суспільства.
Під час реалізації проекту «Обернені до стіни» багато стратегічних ресурсів витрачалися бездумно. Так, побудований Оберненим Фредеріком Тейлором «флот москітів» не мав стратегічного значення для ведення бойових дій у космосі. Ланцюговий проект підривання Меркурія, запропонований Оберненим Реєм Діасом, нереально реалізувати навіть за сучасних можливостей людства. Ба більше, обидва плани були злочинними: Тейлор збирався атакувати та знищити космічний флот Землі. Рей Діас пішов ще далі: він планував зробити заручниками все живе.
Інші двоє Обернених розчаровують не менше. Обернений Гайнс відмовився розкривати справжній сенс проекту підвищення ментальних здібностей людини, проте вже перший результат — накладення ментальної печатки військовослужбовцям космічних сил — є злочинним. Він суттєво обмежує, навіть порушує свободу думки, що є основою прогресу й умовою існування людської цивілізації. Що ж до Оберненого Ло Цзі, то він спочатку безвідповідально витрачав спеціальні фонди ООН для комфортного приватного життя, а згодом розважав публіку симулякрами ідей середньовічних містиків.
Ми віримо, що зі зростанням міці людства та перехопленням нами ініціативи в прийдешній війні потреба проекту «Обернені до стіни» відпала. Час позбутися тягаря зайвої історичної спадщини. Ми рекомендуємо Об'єднаному конгресові флотів Сонячної системи негайно припинити проект «Обернені до стіни» та скасувати дію спеціального закону ООН.
Це і є суттю пропозиції.
Голова повільно опустив аркуші з текстом і обвів поглядом залу.
— Починаємо процедуру голосування за проектом Закону № 649 на спільному засіданні Об'єднаного конгресу флотів Сонячної системи.
Усі присутні підняли руки.
Скидалося на те, що в цю модернову епоху голосували в прадідівський спосіб. Клерки ходили рядами, урочисто звіряли число поданих голосів «за». Голова отримав підсумкові результати й оголосив:
— Закон № 649 прийнято одноголосно. Він набуває чинності з цього моменту, — він підняв погляд і оглянув залу. Ло Цзі не знав, чи саме на нього дивиться зараз Голова, бо, як і 185 років тому, не мав уявлення, куди саме транслюється їхнє з Гайнсом зображення. — Від сьогодні проект «Обернені до стіни» вважається припиненим, а спеціальний закон ООН щодо нього — скасованим. Від імені Об'єднаного конгресу флотів Сонячної системи я інформую Білла Гайнса та Ло Цзі про те, що їхній статус Обернених анульований, а всі привілеї, надані їм спеціальним законом ООН, скасовані. Також втрачає чинність наданий їм спеціальний правовий імунітет стосовно переслідувань за певні дії, статус звичайних громадян відновлюється.
Голова повідомив про завершення слухань, і Джонатан підвівся, аби припинити трансляцію на голографічних екранах, а разом із нею — і двохсотлітнє жахіття Ло Цзі.
— Докторе Ло Цзі, я так розумію, що відбулося те, чого ви так прагнули, — із посмішкою мовив Джонатан.
— О, цього я жадав понад усе. Дякую вам, пане Спеціальний уповноважений, і дякую Об'єднаному конгресу флотів за відновлення мого звичайного статусу, — щиро відповів Ло Цзі.
— Слухання тривали не довго, як і було заплановано. Це радше протокольна нарада для голосування за проект Закону. Насправді ж мене уповноважили обговорити з вами значно нагальніші й буденніші питання, тож кажіть, що вас турбує найбільше.
— Моя дружина й дитина — де вони? — миттєво вирвалося в Ло Цзі запитання, яке гризло його від першої миті пробудження. Спитати про це він хотів ще перед слуханнями, відразу, щойно побачив Джонатана.
— Будь ласка, не хвилюйтеся — з ними все гаразд. Вони ще в стані гібернації, але я передам вам їхні дані й ви зможете будь-коли оформити заявку на пробудження.
— Щиро дякую, — на очі Ло Цзі знову навернулися сльози, й він відчув наближення до раю.
— Проте, докторе Ло Цзі, дозвольте порадити вам від щирого серця, — Джонатан підсунувся ближче. — Тим, хто прокидається, нелегко звикати до життя в цю епоху. Пропоную вам подати заявку лише по тому, як усталите свій побут і призвичаїтеся до викликів нового часу. Не поспішайте, фінансування ООН ще вистачить на оплату 230 років гібернації.
— Гаразд, а як щодо мого життя? Як мені інтегруватися в суспільство?
Спеціальний уповноважений засміявся:
— Не переймайтеся цим, бо навіть якщо не зможете призвичаїтися до сьогодення, без хліба не залишитеся. У цю епоху інститут забезпечення соціального добробуту населення працює ідеально, й людина може жити досить комфортно, навіть якщо не має роботи. До речі, університет, де ви викладали, досі існує і розташований у цьому місті. Там залюбки розглянуть вашу кандидатуру для зарахування в штат, навіть обіцяли трохи пізніше зв'язатися з вами з цього приводу.
Раптово Ло Цзі спало на думку те, що змусило його серце захолонути.
— А як щодо моєї безпеки? ОЗТ ж прагне мене вбити!
— ОЗТ?! — засмівся Джонатан. — Організація «Земля–Трисолярис» повністю розгромлена ще століття тому. У сучасному світі вони не мають достатньої соціальної бази для існування. Звичайно, ще є поодинокі індивідууми, які поділяють їхні ідеї, але про організоване підпілля жодним чином не йдеться. Тож ви скрізь почуватиметеся абсолютно безпечно.
Перш ніж піти, Джонатан скинув маску офіціозу, і його вбрання миттєво відреагувало на зміну стилю спілкування — засвітилося зображенням клаптика зоряного неба. Він посміхнувся й сказав Ло Цзі:
— Ах, докторе, я бачив багато історичних осіб, які поверталися до життя після гібернації, але ваше почуття гумору неперевершене. Це ж треба — накласти заклинання на зорю, ха-ха-ха… Це дуже смішно…
Ло Цзі застиг посеред приймального покою, спокійно насолоджуючись новою реальністю, в якій опинився: після двох століть у ролі рятівника людства нарешті повернувся до касти простолюду й перед ним відкрилися чудові перспективи нового життя, не затьмареного глобальними проблемами.
— І як воно — не мати привілейованого статусу, мій друже? — думки Ло Цзі перервав знайомий хрипкий голос.
Він миттю розвернувся й побачив Ши Цяна.
— Хе-хе, ці добрі новини я почув від хлопця, який тільки-но вийшов звідси.
Це була справді радісна зустріч старих товаришів — вони наперебій розповідали, що кому відомо про сучасність. Виявилося, Ши Цяна розбудили ще два місяці тому: його лейкемію успішно вилікували, але під час обстеження виявили серйозне захворювання печінки, можливо, пов'язане зі зловживанням алкоголем. Для сучасної медицини не склало труднощів лікування й цієї недуги. Чоловіки мовби востаннє бачилися не цілу вічність тому, а щонайбільше — чотири-п'ять років, адже в стані гібернації плин часу не відчувається. Навпаки — їхня дружба мовби щороку лише міцнішала.
— А я навмисно приїхав по тебе, щоб забрати з лікарні після пробудження. Не має жодного сенсу довше залишатися тут, повір мені, — Ши Цян уже витрушував із наплічника комплект одягу.
— Трохи завелике, тобі не здається? — Ло Цзі підняв у руках куртку.