4) наявність правозастосовного (процесуального) акта, що набрав чинності,- рішення компетентного органу, який накладає юридичну відповідальність {процесуальна підстава). Вольова діяльність юридичних установ, що пов’язана з установленням діяння конкретної винної особи і наслідків його скоєння, відбувається на визначених процедурних підставах. Ці підстави здобули назву процесуальні підстави відповідальності.
Стадії механізму покладання юридичної відповідальності:
1) стадія загального стану - виникнення підстав для притягнення до юридичної відповідальності;
2) стадія притягнення до юридичної відповідальності - встановлення суб’єкта правопорушення і дослідження обставин вчинення протиправного діяння;
3) стадія встановлення юридичної відповідальності - ухвалення рішення про вид і міру відповідальності (вирок суду в кримінальній справі, рішення суду в цивільній справі, протокол щодо адміністративного правопорушення, наказ керівника організації, установи щодо результатів адміністративного (службового) розслідування тощо);
4) стадія настання юридичної відповідальності - накладання стягнення або виконання покарання. Повна реалізація юридичної відповідальності особи настає з виконанням встановленого рішення чи з відбуванням встановленого судом покарання[68].
Підстави виключення юридичної відповідальності:
1) стан особистості правопорушника, визначений як неосудний (неосудність особи, що доведена в судовому порядку; недосягнутий вік, що встановлений законом);
2) відсутність суспільної небезпеки (шкідливості) діяння у випадках захисту суб’єктом своїх прав (необхідна оборона і крайня необхідність);
3) відсутність у діянні елементів складу правопорушення (об’єктивно протиправне діяння (казус), тобто діяння безвинне; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження);
4) заподіяння шкоди при затриманні особи, що скоїла злочин; обґрунтований ризик;
5) скасування акта, що установив юридичну відповідальність тощо.
Підстави звільнення від юридичної відповідальності (узагальнені з тих, що визначені в кримінальному, адміністративному, трудовому законодавстві та інших його галузях):
1) невисокий ступінь (малозначущість) суспільної небезпеки правопорушення або втрата ним ознак суспільної небезпеки до розгляду справи в суді;
2) низький ступінь суспільної небезпеки особистості правопорушника або особа, що вчинила правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною;
3) діяльне каяття правопорушника - примирення з потерпілим і добровільне відшкодування заподіяної своїми діями шкоди, тобто наявність в особи соціально схвалюваної поведінки (до і після здійснення правопорушення);
4) завершення строку давності щодо притягнення до юридичної відповідальності;
5) акти про амністію або помилування тощо.
Кожний вид юридичної відповідальності має підстави для звільнення від неї, що закріплені у приписах законодавчих актів.
Загальні підстави звільнення від відповідальності:
1) особа, яка вчинила правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною;
2) правопорушення в результаті змін обставин втратило ознаки суспільної небезпеки.
За загальним правилом суб’єкт правопорушення є суб’єктом юридичної відповідальності («відповідальність за наявності вини»). Але не завжди суб’єкт правопорушення стає суб’єктом юридичної відповідальності. Цивільне право передбачає випадки, коли відповідальність настає без наявності вини: а) за договором (у разі якщо збитки, заподіяні однією стороною іншій, відшкодовані безпосередньо нею чи третьою стороною - поручителем); б) за законом (у разі об’єктивно протиправного діяння, наприклад, батьки або усиновителі чи опікуни несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх малолітніми дітьми - особами до 14 років).
Законом не допускається неправомірне притягнення до відповідальності, коли об’єктивно відсутні необхідні для цього підстави. На жаль, такі випадки трапляються у правозастосовній практиці. Вони є результатом: а) самозвинувачення; б) судової помилки; в) свідомого підтасування юридичних фактів у справі.
Розділ 24. ЮРИДИЧНА ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ. ЮРИДИЧНИЙ ПРОЦЕС
§ 1. Поняття, ознаки і види юридичної практичної діяльності
Загальним поняттям є юридична діяльність, що диференціюється за сферами здійснення на три форми - прикладну (практичну), наукову й освітню, які є взаємопов’язаними. Ми розглядаємо юридичну практичну діяльність.
68
Покарання є основною, але не єдиною формою реалізації кримінальної відповідальності. Можлива кримінальна відповідальність без покарання (наприклад, застосування примусових заходів виховного значення) або без реального відбування покарання (умовне засудження чи відстрочка у відбуванні покарання).