Аналіз показує, що склади злочинів, спільними ознаками котрих є ті, що вказують на тотожність або подібність їх об’єктів можуть мати різні типи співвідношення. Це залежить від інших критеріїв, а саме: від співвідношення ознак, за якими ці склади злочинів відрізняються, що детальніше розглядається у інших структурних частинах цієї праці. Тому можна стверджувати, що поняття «склади однорідних злочинів», та поняття «суміжні склади злочинів» пересікаються, але не вичерпуються одне одним. Суміжними можуть бути й склади, що відображують злочини з однаковим характером суспільної небезпеки. Також суміжними можуть бути склади, що є законодавчими моделями злочинів з різним характером суспільної небезпеки. Звісно, що розмежування перших через наявність більшої кількості ознак з тотожним змістом є значно складнішим.
Тому окремо слід вести мову про дефініцію однорідних злочинів та про співвідношення відповідного поняття з поняттям «суміжні склади злочинів». Варто ще раз підкреслити, що останнє, відображує певний тип співвідношення, тобто тип зв’язку взаємодії між складами злочинів зі спільними ознаками в межах системи кримінального закону.
Поняття «однорідні злочини» має свою нішу для використання в науковому обороті. Зокрема, одним із законодавчо закріплених різновидів повторності є повторність двох або більше злочинів, передбачених різними статтями КК, який у кримінально-правовій доктрині ідентифікують як повторність однорідних злочинів[355], що визнається такою лише у випадках, передбачених у Особливій частині КК.
Поняття однорідних злочинів пов’язане з поняттям «асоціації кримінально-правових норм». Останнім часом у термінологічний оборот кримінального права намагаються впровадити запропонований ще у 70-х роках минулого століття С.С. Алєксєєвим термін «асоціації кримінально-правових норм»[356]. Як вказують, норми, що входять в асоціацію, «передбачають відповідальність за посягання на одні й ті ж правовідносини, однак розчленовані («подрібнені») за допомогою варіантних вказівок, у зв’язку з чим посягання на них утворює окремі склади залежно від ступеня суспільної небезпеки»[357]. Виходячи з наведеного вище розуміння однорідних злочинів, можна стверджувати, що поняття «асоціації кримінально-правових норм» співвідносне із поняттям однорідних злочинів.
Попри те, що милозвучний та не громіздкий термін «асоціація кримінально-правових норм», має нішу для свого застосування[358], викликають заперечення твердження апологета цього підходу ГЗ. Яремко про «рівноправність» кримінально-правових норм, як елементів системи, що зветься асоціацією. Також важко погодитись з її переконанням, що до запровадження в науковий оборот кримінально-правового феномену «асоціація кримінально-правових норм» існував суцільний хаос у диференціації кримінальної відповідальності за ті, чи інші злочинні посягання. Детальніше критика окремих аспектів цієї позиції Г.З. Яремко дана у підрозділі про ієрархію типів співвідношення між складами злочинів зі спільними ознаками.
Зараз же потрібно з’ясувати співвідношення понять: «норми про суміжні склади злочинів» та «асоціація кримінально-правових норм». Доцільність ця випливає з того, що пропоноване до наукового ужитку поняття «асоціація кримінально-правових норм» є порівнюваним з поняттями: «норми про суміжні склади злочинів» та «норми про однорідні склади злочинів». Їхня подібність полягає в тому, що вони означають певну групу норм, об’єднаних за певним, єдиним для них критерієм. Тобто, склади злочинів, що передбачені нормами, що входять в кожну з таких груп, мають спільні ознаки.
355
Бажанов М.И. Множественность преступлений по уголовному праву Украины / М.И. Бажанов. — Харьков: Право, 2000. — 128 с. — С. 54–55; Владимиров В.А. Квалификация похищений личного имущества / В.А. Владимиров. — М.: Юридическая литература, 1974. — 208 с. — С. 173; Устрицька Н.І. Кваліфікація повторності злочинів: монографія / Н.І. Устрицька. — Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2013. — 216 с. — С. 99, 102.
356
Яремко Г.З. Асоціації кримінально-правових норм: постановка проблеми / Г.З. Яремко // Кримінальний кодекс України: 10 років очікувань: тези доповідей та повідомлень учасників міжнар. симпозіуму (23–24 вересня 2011 р., Львів). — Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011. — С. 477–480; Яремко Г.З. Асоціації кримінально-правових норм як системи диференційованої охорони правовідносин / Г.З. Яремко // Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права: матеріали ІІ міжнар. наук. — практ. конф. (19–20 квітня 2012 р., Луганськ). — Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2012. — С. 598–601; Яремко Г.З. Асоціації норм про вбивство в кримінальному законі України: законодавча доцільність чи недолугість? / Г.З. Яремко // Часопис Академії адвокатури України. — 2012. — № 3 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2012-3; Яремко Г.З. Норми sui generis про незакінчене вбивство у кримінальному законі України / Г.З. Яремко // Форум права. — 2012. — № 3. — С. 856–863. — С. 857 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2012-3/12jgzkzu.pdf.
357
Яремко Г.З. Асоціації кримінально-правових норм як системи диференційованої охорони правовідносин / Г.З. Яремко // Теоретичні та прикладні проблеми сучасного кримінального права: матеріали ІІ міжнар. наук. — практ. конф. (19–20 квітня 2012 р., Луганськ). — Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2012. — С. 598–601. — С. 600.
358
Наприклад, лаконічний термін «асоціація кримінально-правових норм» був би доречним для позначення групи норм, що передбачають склади злочинів зі спільними ознаками, не обмежуючи ці спільні ознаки їх приналежністю до окремих конкретно визначених ознак складу злочину.