Более сложной задачей является решение уравнений с обратными тригонометрическими функциями. Здесь важно предварительно обсудить с учащимися тот факт, что если функция немонотонна, то равенство значений функции не обязательно приводит к равенству значений аргументов:
f( x) =g( x) sin( f( x)) =sin( g( x)),
т.е. все решения первого уравнения являются решениями второго уравнения, а обратное может быть неверно. Эти уравнения равносильны только на промежутках монотонности функции синуса. Аналогично и для других тригонометрических функций. Обычно, именно слабое понимание этого обстоятельства приводит к грубым ошибкам в решениях уравнений с обратными тригонометрическими функциями, так как в процессе решения таких уравнений, обычно, приходится от заданного уравнения f( x) =g( x) переходить к уравнению-следствию, например, sin( f( x))=sin( g( x)). Рассмотрим такой пример:
Решить уравнение 2arcsin x =arcsin().
Нужно решать уравнение так:
arcsin x= 0,5 arcsin() (4)
и далее получаем равносильное уравнение
sin(arcsin x)=sin(0,5 arcsin()) (5),
так как значения левой и правой части уравнения (4) принадлежат интервалу (–; ), а на этом промежутке функция синуса монотонна. Но если мы заменим данное уравнение уравнением
sin(2arcsin x)=sin(arcsin()) (6),
то получим уравнение-следствие, решение которого может содержать посторонние корни, а проверка в уравнениях с обратными тригонометрическими функциями часто весьма затруднительна.
В заключение хочется отметить, что в изложении темы «Решение примеров с обратными тригонометрическими функциями» правильный методический подход является особенно важным. Опыт показывает, что методические погрешности в изложении этой темы особенно заметны и более ощущаются, чем во многих других темах. Вероятно, это связано с большей сложностью решения таких примеров для учащихся ввиду того, что от них требуется более глубокое понимание и гибкое использование всех свойств тригонометрических функций. Это обстоятельство «роднит» эти примеры с задачами с параметрами, которые по праву считаются наиболее сложным разделом элементарной математики. В то же время хорошее знание данной темы необходимо для изучения теоретических дисциплин в техническом вузе, решения многих технических задач.
ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ
ТЕХНОЛОГІЙ У МАТЕМАТИЦІ
А.А. Гулеватий, Н.М. Самарук
м. Хмельницький, Хмельницький інститут економіки та підприємництва
Розвиток науки та техніки вимагає впровадження у навчальний процес великої кількості навчальних дисциплін. Така різноманітність посилює дедалі більшу диференціацію навчальних предметів. Поступово втрачається органічний взаємозв’язок дисциплін. Тому в наш час актуально постає питання посилення внутрішніх і міжпредметних зв’язків, інтеграції навчальних дисциплін.
У системі навчальних предметів математичного циклу вищій математиці відводиться роль основи для формування нових абстрактних понять, які ідеалізують навколишню дійсність, для введення нового математичного апарату. Вища математика є фундаментальною нормативною навчальною дисципліною, найвагомішою базовою складовою математичної підготовки фахівців з вищою освітою за напрямами технічного і економічного професійного спрямування. Ця дисципліна також є допоміжним інструментом у багатьох курсах природничих наук – астрономії, фізики, математичного програмування, теорії ймовірностей, економетрії тощо.
Вища математика активно використовується при викладанні ряду спеціальних вибіркових курсів, при виконанні студентами розрахункових курсових і дипломних робіт. Нарешті, курс вищої математики є ефективним засобом підвищення загальної культури логічного, абстрактного мислення студентів. Отже, вища математика потрібна як в процесі навчання студентів, так і подальшій їхній професійній діяльності.
Високий рівень математичної підготовки фахівців технічних і економічних спеціальностей передбачає:
а) відповідний рівень математичної культури, необхідний для успішного засвоєння фахових дисциплін і самостійного вивчення в майбутньому наукової літератури з математики та її застосування;
б) вміння будувати математичні моделі технічних і економічних процесів і аналізувати їх засобами математики;
в) вміння вибирати і застосовувати належні методи їх розв’язування.
Останніми роками спостерігається хибна тенденція зменшення зацікавленості студентів у вивченні вищої математики. Причинами даного факту є:
слабкий рівень шкільної підготовки;
зменшення кількості аудиторних годин на вивчення вищої математики;
недостатнє використання математичних методів випускаючими кафедрами в курсових та дипломних роботах, а тому нерозуміння студентами ролі, місця і значення вищої математики в системі інших наук.
Підвищення рівня математичної підготовки в умовах обмеженості аудиторних годин на вивчення дисципліни можливе лише за рахунок інтенсифікації процесу викладання математики. Цього можна досягти шляхом покращення методики навчання студентів, зокрема, за рахунок посилення взаємозв’язку з іншими навчальними предметами.
Зрозуміло, що студент усвідомлює, що він вивчає предмет безпосередньо потрібний для своєї майбутньої професії, то це є дієвим стимулом навчання.
Одним із активних напрямів інтенсифікації вивчення вищої математики є комп’ютеризація навчального процесу. Комп’ютер сприяє активному включенню в процес пізнання того, хто навчається. При цьому у викладача з’являється можливість поширити контроль за засвоєнням знань і управляти цим процесом.
На основі ПЕОМ як технічного засобу на даний час розроблено та впроваджено велику кількість різноманітних підходів до активізації процесу навчання, так звані нові інформаційні технології в освіті. Їхня цінність не викликає сумніву на всіх етапах навчання: початковому набутті навичок, закріпленні матеріалу шляхом розв’язання простих задач, візуалізації досліджуваних об’єктів і розвитку образної уяви.
На прикладі електронної таблиці Microsoft Excel покажемо, як можна використати даний пакет для розв’язування математичних задач.
* Знайти скалярний добуток векторів.
Наведена таблиця об’єму продаж фірми. Підрахувати об’єм прибутку.
Потрібно створити формулу, яка буде обраховувати суму добутків даних в стовпчику С на дані в стовпчику D. В рядку формул записуємо =СУММПРОИЗВ(С3:С7;D3:D7).
*Знайти добуток матриць.
Наведена таблиця реалізації друкованої продукції. Знайти прибуток за квартал.
Потрібно створити формулу, яка буде обчислювати добуток матриць D4:F8 на G4:I8. В комірці С9 записуємо формулу {=МУМНОЖ(D4:F8;G4:І8)}.
Наведені приклади демонструють не стільки обчислювальні та графічні можливості пакету Microsoft Excel, як його привабливість з методичної точки зору. Зрозуміло, що ЕОМ дає значну економію часу і дозволяє більш продуктивно спрямувати зусилля студентів на осмислення та засвоєння навчального матеріалу. Це сприяє розвитку логічного, абстрактного мислення, просторової уяви, що є основою формування стійких знань, умінь, навичок на базі цілісного світогляду та розвиненої системи внутрішньопредметних зв’язків.
Література:
Симонович С.В. и др. Информатика. Базовый курс. – СПб: Питер, 2000.
Столяров А, Столярова Е. «Шпаргалка» по Excel 7.0. – М.: Вербо, 1997.
Колесников А., Пробитюк А. Excel 7.0 для Windows 95. – К.: Торгово-издательское бюро ВНV, 1996.
ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ САМОАНАЛІЗУ
І САМОКОНТРОЛЮ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ
ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
Н.Л. Дагларова