Просунувши руку між ґратами, Сара провернула ключ і відламала його голівку. За мить величезний санітар опинився біля дверей. Простягнувши руки поміж ґратами, спробував схопити Сару, але вона швидко відскочила. Сара навіть не мала часу порадіти перемозі.
Треба бігти і якнайшвидше відшукати сина, доки його не знайшов другий термінатор. Вона помчала далі. Біля дверей орудувала купка санітарів. З’явився Сілберман. Він умить зрозумів, у чому річ, і закричав:
— В обхід, чорт би вас забрав! Біжіть в обхід!
Повернувши за ріг, Сара побачила ліфт і з полегшенням зітхнула. Вона була майже поруч із ліфтом, коли його дверцята раптом відчинилися, показавши найстрашніший кошмар, який тільки можна було уявити: до коридору ввійшов чоловік у шкіряній куртці, заляпаній кров’ю, в окулярах з темними скельцями й кольтом напохваті. Він повернувся до Сари своїм до болю знайомим обличчям.
Сара спробувала зупинитися, але інерція несла її просто на кіборга. Босі ноги ковзнули, Сара вдарилася об дверцята ліфта.
Вона думала, що насправді збожеволіє.
Задкуючи, Сара щосили заволала про допомогу.
Якби вона озирнулася, то побачила б, що слідом за Термінатором з коридору з’явився Джон. Він відразу зрозумів, що сталося.
— Мамо! Зачекай!
Сара нічого не чула через власний лемент. Вона задкувала, немов загнаний у кут пацюк, остаточно заблукавши в цьому клятому лабіринті коридорів.
Термінатор із Джоном кинулися слідом за нею.
Сара летіла довгим коридором назад, туди, звідки прийшла. Добігши до перетину з перпендикулярним коридором, ледве не зіткнулася з фігурою в білому. Санітар підставив їй ногу.
Сара з вереском упала на слизьку підлогу. Підбігли ще двоє і скрутили їй руки.
— Ні! Він уже йде! Він повбиває нас усіх! — репетувала вона, намагаючись пояснити, кого щойно побачила.
Але санітари навіть не подивилися туди, куди вказувала жінка. Вони притисли Сару до холодних кахлів, утворивши навколо неї кільце. Звідкись з’явилася санітарка зі шприцем, наповненим кінською дозою транквілізатора.
Вигнувши шию, Сара побачила темний силует Термінатора, що наближався до них. Він виглядав так само, як той, перший. І ось зараз, через багато років, він прийшов сюди. Рухлива зброя Небесної Мережі подолала час і простір, щоб убити її. Вона заволала, відчуваючи, що це кінець.
Але Термінатор раптом утнув таке, що не вкладалося в межі здорового глузду. Тримаючи в одній руці кольт, кіборг нахилився, схопив іншою одного санітара і жбурнув цього двухсотфунтового чоловіка до далекої стіни. Геп! Той упав на підлогу, зламавши ребра.
Два інших санітари кинулися на прибульця. На якусь мить Термінатор зник з очей. Зблиснув білий спалах, і санітари порозліталися в різні боки, немов підірвалися на міні. Один хруснувся об раму, але від подальших травм його врятували зовнішні ґрати. Інший, розтрощивши на друзки зачинені двері кабінету, опинився під письмовим столом.
Санітарка, яка залюбки могла витиснути з положення лежачи сорок п’ять кілограмів, з розмаху затопила непроханому гостеві в обличчя. Чоловік відсахнувся, окуляри з темними скельцями зіскочили. У санітарки заніміла від болю рука: здавалося, вона вдарила по цементній стіні. Чоловік не кваплячись повернувся й поклав долоню їй на груди. Санітарка схопила Термінатора за великий палець і спробувала його зламати. Але чоловік легко її відіпхнув. Кінетична енергія стусана відкинула жінку на кілька ярдів назад. Вона опинилася на підлозі, з якої чомусь не хотілося підводитися.
Поки це все відбувалося, Сілберман стояв, притиснувшись до стіни; до губи прилипла давно згасла сигарета. Він спостерігав за абсолютно байдужим обличчям прибульця. Ось тут він згадав Сару і за мить усе зрозумів. Сара не помилялася: цей хлопець — не людина.
А якщо вона мала рацію в цьому, дійшло до Сільбермана, то й усе інше, розказане нею, правда!
Увесь цей жахливий ланцюг незбагненних трагедій… Світ руйнувався просто в нього на очах.
Сара моргала, дивлячись на постать смерті, яка нависла над нею. Аж тут перед її очима постало неймовірне видовище: поруч з нею стояв на колінах її син.
— Мамо, з тобою все гаразд?
Вона перевела погляд з Термінатора на Джона, потім знову на Термінатора.
Ось вона лежить на підлозі, дивлячись на того, кого понад усе ненавидить, і на найдорожчого у світі. Сміятися їй чи плакати? Чи, можливо, насправді збожеволіти?