Джон подивився на матір. Її всю тіпало, вона нажахано витріщилася на двері ліфта.
— Чорт забирай, хто це? — хрипло промурмотіла Сара.
Голова Т-1000 лежала двома понівеченими шматками в нього на плечах. Поняття болю ніколи не вводилося в сенсорну область цієї рідкої машини. Біль служив усього лише показником ушкодження якоїсь частини організму. Але в цього «організму» не було частин, якщо не вважати ними молекули. Кожна молекула була варіантом самої машини в мініатюрі. Коли якусь частину розривало на шматки, ці шматки перетворювалися на поліметалевий сплав, у молекулярну пам’ять якого було закладено одну-єдину команду: відшукати основну масу машини і приєднатися до неї. Кожна молекула мала діапазон перебування в радіусі десяти миль. Зараз розірвані частини Т-1000 були набагато ближче. Тому після нетривалої паузи, викликаної балістичним шоком, Т-1000 знову відновив здорове людське обличчя без будь-яких ознак ушкодження.
Він повернувся до зачинених дверей, просунув поміж ними руки — при цьому кінчики його пальців перетворилися на гачки — і легко розсунув стулки в різні боки. Не вагаючись, Т-1000 стрибнув у відкриту шахту.
Немов цеглина, він пролетів два поверхи.
Почувши, як щось гепнулося на дах ліфту, усі троє разом поглянули вгору. Термінатор швидко перезарядив зброю. Сара вихопила в нього з-за ременя кольт сорок п’ятого калібру й націлилася в стелю. Вона не дозволить, щоб хтось убив її сина!
Тим більше, не хтось, а щось.
Джон набрав у легені повітря, і тут…
Бах!
Гострий, як голка, хромований спис простромив стелю кабіни і проникнув усередину на чотири фути.
Він був за кілька десятків дюймів від Сариного обличчя.
Жінка мимоволі відкрила вогонь. Кулі пробивали дах кабіни. Піка блискавично зникла і знову опустилася за кілька дюймів від Джона, розпанахавши Термінаторові куртку.
Термінатор безупинно стріляв з кольта. Металеве жало невтомно втикалося в стелю, немов якийсь шаленець тикав у консервну бляшанку гострим льодорубом. Сара завила від болю, коли один з ударів розкраяв їй лопатку.
Почувся тихий дзвінок. На індикаторі над дверима спалахнуло: «гараж». Двері відчинилися, і Сара буквально витягла Джона з кабіни.
Вони опинилися в підвалі. «Харлей» (тепер непотрібний, оскільки їх стало троє) стояв поблизу. Термінатор просканував територію, підшукуючи необхідний засіб пересування, на якому можна було б утекти.
Т-1000 зробив у стелі кабіни ліфта досить широку дірку, через яку зміг пролитися. Масивна куля сплаву перетворилася на рідку масу, яка впала крізь дірку на підлогу і встала, набувши форми офіцера Остіна. Коли всі датчики знову запрацювали після секундної затримки, Т-1000 швидко зорієнтувався.
Синьо-біла машина шпитальної охорони під’їхала до воріт, завищали гальма. Сара побігла назустріч машині й зупинилася. Міцно стискаючи обома руками кольт, спрямувала його в обличчя охоронцеві.
— Вилазь! Хутко!
Охоронець умить зрозумів, що ця пацієнтка, яка вимахує зброєю, явно несповна розуму, і сперечатися не став.
Але для Сари навіть ця мить видалася занадто довгою. Вона вистрілила у скло. Куля просвистіла повз вухо охоронця.
— Мерщій!
Дверцята відразу відчинилися, охоронець вивалився з машини й підніс руки догори. Термінатор недбало швиргонув людину вбік і вмостився за кермо. Сара увіпхнула Джона на заднє сидіння, а сама сіла поруч з водієм. Термінатор дав задній хід і натиснув на педаль акселератора. Колеса скажено оберталися на слизькому пандусі.
Термінатор через плече простягнув кольт Джонові й наказав:
— Перезаряди.
Джон витяг трохи набоїв з кишені свого армійського кітеля й узявся заряджати зброю.
Доки Термінатор виводив машину заднім ходом, Сара ще якось трималася. Т-1000 біг до них від ліфта. Перетворившись із хромованої невизначеної маси на поліціянта, він, здавалося, не постраждав і надалі набирав швидкість.
Термінатор простягнув Сарі нову обойму для кольта. Бона відкинула порожню і вставила повну. Звела курок.
Машина задом вирулила з гаража і помчала до брами.
Джон простягнув Термінатору заряджений кольт. Кіборг висунувся з вікна й націлився у переслідувача. Обличчя Т-1000 яскраво освітлювали фари.