Сара забрала в нього всі, потім простягнула Джонові двадцять доларів.
— Піди принеси їжі, — наказала вона і, відчинивши двері, вилізла з машини.
Джон повернувся до Термінатора.
— Вона зовсім не має почуття гумору.
Кіборг змовчав.
Джон зітхнув і сказав:
— Ходімо.
Вони вилізли з мікроавтобуса і попрямували до закусочної.
— Так, ось іще, — схаменувся Джон. — Тобі треба бути трішки веселішим. Серйозність зараз не в моді. Посміхнись-но.
— Посміхнутися?
Термінатор замислився. Джонові слова, здавалося, жодним чином не стосувалися його завдання.
— Так-так Посміхайся. Так треба. Адже люди посміхаються, правда ж? Ось, дивися.
Джон підійшов до віконечка і широко посміхнувся жінці середнього віку, яка витріщилася на нього.
— Привіт! А у вас тут дуже мило. Як ся маєте?
У жінки жахливо боліли ноги. І їй зовсім не хотілося витрачати час на балаканину зі шмаркачем.
— Відчепися! — буркнула вона.
Джон повернувся до Термінатора і знизав плечима.
— Ну добре, це поганий приклад.
Тут він помітив щось цікаве за спиною в кіборга.
— Ось, дивися! — Джон указав на дівчину, що дивилася, як її друг розмовляє по телефону. Слова співрозмовника розсмішили хлопця. Дівчина посміхнулася за компанію.
— Ось так, — сказав Джон.
Термінатор викликав у реальному часі зображення усміхненої парочки, водночас на екрані проектувалися усміхнені губи. Вони поступово збільшувалися і, зрештою, заповнили собою весь екран. Термінатор переглянув ці картинки в уповільненому темпі, поруч з’явилося схематичне зображення усміхнених губ і маса миготливих цифр і символів.
І знову Термінатора вразило розходження між живим зображенням і схемою. Щось проникало з підсвідомості в його штучний мозок.
Він навчався.
Отримавши всю потрібну інформацію, Термінатор спробував посміхнутися. Результат був сумний — Термінаторові удалося всього лише скривити верхню губу, та й то якось незграбно.
— На людях краще цього не роби, — сказав Джон. — Спробуй іще раз.
З другої спроби вийшло трохи краще.
— Може, тобі варто потренуватися перед дзеркалом? — запропонував Джон.
Термінатор спробував знову.
Товстунка глянула поверх плеча чоловіка на високого атлетичної статури чоловіка, що стояв біля прилавка і якось дивно кривився.
— Ральфе, — мовила вона, — здається, у нього не всі вдома.
Чоловік озирнувся й побачив, що людина намагається розтягти губи в посмішці.
Він знов уткнувся в тарілку, пробуркотівши:
— Напевно, ти йому сподобалася.
Товстунка вдарила чоловіка кулаком по руці. Сильно.
Коли Сара вийшла з туалету, Джон з Термінатором уже купили булки із сиром, кока-колу і принесли їжу до машини. Сара жадібно накинулася на смажену картоплю в пакетику, їхній автобус стояв осторонь від інших машин, у самому кінці посипаної гравієм стоянки. Термінатор, якого їжа зовсім не цікавила, заливав до радіатора воду. Сара жувала хліб із сиром і знову та знову ставила собі ті самі питання.
Хто женеться за ними?
Яку стратегію обрала Небесна Мережа?
Як усе ж таки зупинити Т-1000?
Сара трохи заспокоїлася й почувалася краще. Тепер їй було зрозуміло, що робити далі. Те саме, що вона давно намагалася зробити і через що її запроторили до божевільні. Вона тоді відмовилася від свого задуму, але тепер, коли з’явився Т-1000, їй зрозуміло, як діяти.
Небесна Мережа надала їй необхідні докази. Небесна Мережа вважає, що подорожуючи в часі, можна змінити історію. Небесна Мережа, ймовірно, становить собою найскладніший у світі мозковий центр і користується подорожами в часі як стратегічною зброєю, намагаючись змінити перебіг світових подій. Так, Небесна Мережа настільки впевнена, що переміщення в часі може принести їй перемогу, що вже послала двох термінаторів: одного в 1984 рік, а іншого в сьогодення. Спершу вона розраховувала вбити матір, але коли це не вдалося, почалося полювання на дитину. Мережа хотіла вилучити їх, немов два елементи з головоломки, сподіваючись, що розташування сил у новій історичній матриці, що виникне після знищення двох ворожих істот, виявиться для неї більш сприятливим. Мережа маніпулювала минулим, щоб змінити майбутнє. «Добре, але тоді чому б мені не зробити те ж саме? — подумала Сара. — Чому не спробувати вплинути на сьогодення і тим самим змінити майбутнє?»
Саме це вона намагалася зробити кілька років тому, коли напала на компанію «Кібердайн». Тепер стало зрозуміло, що потрібно зайнятися людиною, яка відіграє в цій історії провідну роль. Тепер історію можна докорінним чином змінити і відвести від людства небезпеку ядерної війни.