Дайсон зупинився і почав відсапуватися.
— Дайте-но мені на секунду цю штукенцію.
Термінатор простягнув йому сокиру. Дайсон узяв її та повернувся до лабораторного столу. На ньому лежала ще одна модель процесора.
— Я працював над нею роками…
Незграбно змахнувши сокирою, Дайсон із силою вдарив по моделі й розтрощив її вщент. Страшенно боліло плече, але вигляд у Дайсона був переможний.
У залі контролю безпеки Джон порпався зі своїм мікрокомп’ютером, вираховуючи комбінацію замка з магнітною карткою. Раптом на щитку спалахнуло зелене світло, замок клацнув і відкрився.
Але ключ від сейфа сильно відрізнявся від інших: це був довгий сталевий брусок на ланцюжку. Джон схопив його й кинувся до лабораторії, аж тут його увагу привернуло яскраве світло, що проникало крізь вікно до приміщення. Гудіння пропелера сповістило про появу поліцейського гелікоптера, що кружляв біля будинку і світив прожектором у кімнати другого поверху. Джон повернувся до відеомоніторів і побачив на них автостоянку перед корпорацією, зняту в різних ракурсах. Усюди танцювали вогні фар. Чорно-біді поліцейські машини заповнили паркінг, і в мерехтливих червоно-синіх вогнях він став схожим на дискотеку.
Сара й Термінатор працювали як команда підривників, мінуючи все навколо. Сара вже прикріпила міни до каністр, перетворивши їх на потужні бомби. Термінатор чіпляв міни та цеглинки пластикової вибухівки до великих комп’ютерів, що стояли поблизу. Усі міни з’єднувалися з одним радіокерованим підривним пристроєм.
— Як ви збираєтеся це підірвати? — запитав Дайсон.
Термінатор показав йому пульт — маленький передавач з червоною кнопкою.
— Радіокерування, — пояснив кіборг.
Він підняв догори великого пальця і клацнув язиком. Дайсон серйозно кивнув. Цієї миті вбіг Джон із ключем у руках.
— От! Простіше простого! А в нас, між іншим, гості.
— Поліція? — тривожно запитав Дайсон.
Джон кивнув. Сара повернулася до вікна.
— Скільки їх там?
Джон знизав плечима.
— Як на мене, то всі позбиралися.
Сара звернулася до Дайсона:
— Іди! Я сама все закінчу.
Термінатор узяв кулемет і запасну стрічку.
— Поліцію я беру на себе.
Джон стурбовано подивився на кіборга.
— Ти точно нікого не вб’єш?
Термінатор сказав:
— Довірся мені.
І посміхнувся. Цього разу посмішка вийшла хоч куди.
Виконуючи розпорядження начальства, яке вимагало забезпечити цілковиту безпеку будинку, Мош’єр та Гіббонс метушилися, відганяючи машини зі стоянки перед будинком. З хвилини на хвилину мали приїхати нові загони поліції.
На другому поверсі Джон та Дайсон бігли через зал контролю безпеки до сейфа. Термінатор підійшов до вікна на всю стіну. Прожектор гелікоптера, нишпорячи кімнатами, вихопив з темряви його силует. Не збавляючи кроку, кіборг ногою пхнув у вікно стіл. Скло розбилося, стіл упав на тротуар. Стоячи у віконному прорізі, Термінатор дав довгу чергу по машинах, що оточили будинок. Передні стекла порозбивалися вщент, але поліціянти встигли пригнутися. Термінатор, що відзначався фантастичною влучністю, примудрився нікого не зачепити.
Та його помітили.
І, звичайно ж, поліціянти, яким, з одного боку, потрібно було виправдати своє існування, а з іншого хотілося пожити якомога довше, дали залп у відповідь. Термінатор спокійно підняв зброю знову, і сітка прицілу розділила^автостоянку на клітинки. Кіборг натиснув на гашетку кулемета і довго не відпускав її. Кулемет заторохтів, випустивши чотири тисячі куль калібру 7,62. За п’ятнадцять секунд робот примудрився зрешетити й вивести з ладу всі поліцейські машини. Жодна людина при цьому не постраждала. Ті, хто ще не встиг утекти, подивилися на свою зброю, яка виявилася жалюгідною іграшкою, і чкурнули навтьоки. Лише двоє-троє завзятих сміливців розпочали стрілянину. Термінатор підкинув гранатомет М-79 і натиснув на спуск. Кілька поліцейських машин злетіло в повітря. Палаючі уламки попадали на тротуар. Наступної хвилини поліція відступила для перегрупування сил. Передові загони спеціального призначення кинулися за ріг і мчали без зупинки вперед, доки не опинилися поза межею досяжності.
У тамбурі перед дверима стояли з ключами в руках Джон і Дайсон.
Хлопчик сказав:
— Давай подивимося, що там, за першими дверима.
Дайсон кивнув. Вони повернули свої ключі, намагаючись діяти синхронно. Замок щось пробуркотів і, клацнувши, відкрився. Дайсон із Джоном спільними зусиллями розчинили важкі двері.