Просто в обличчя Т-1000.
Там відразу утворився десяток металевих кратерів. Удари на мить оглушили робота. Дотягнувшись до кабіни, Термінатор вивернув кермо. Кабіна почала повертатися вбік — повільно, як у моторошному сні. Термінатор вивернув кермо так, що передні шини скреготнули асфальтом, і цистерна з азотом врізалася в кабіну, що повернулася до неї під прямим кутом.
Від страшного удару велетенська машина здригнулася і затрусилася. Задиміли шини. Цистерна почала перевертатися.
Термінатор вчепився в кабіну, що завалювалася на бік. Машина, яка мчала зі швидкістю шістдесят миль на годину, перекинулася із брязкотом відчиненої пекельної брами.
Іскри засипали все на сорок футів навколо. Таке ось моторошне дербі на честь Дня Незалежності. На таке видовище квитки розхапають за будь-яку ціну, тим більше, що все це, як з’ясувалося, було всього лише прологом!
Джон поглянув на те, що відбувалося позаду, потім повернувся й побачив, як стрімко наближається будинок. Масивні двері були відчинені лише наполовину.
Вибору не було.
Він кинувся прямісінько в щілину, обдираючи боки й без того сплющеного пікапа, і в’їхав до приміщення цеху, а Термінатор устиг за одну секунду відчепитися від кабіни вантажівки і влетів у напіввідчинені двері тієї самої миті, коли цистерна зі страшним гуркотом врізалася в будинок.
Термінатор упав на підлогу, потрапивши в головний проліт цеху, і. покотився плитами. Усього в декількох ярдах від нього цистерна врізалася в масивну бетонну брилу.
Пролунав гучний скрегіт. Цистерна лопнула, з неї полився рідкий азот, охолоджений до ста тридцяті градусів.
Хлопчикові вдалося загальмувати й зупинитися біля сталевої колони, що підпирала стелю. Їх із Сарою жбурнуло вперед, і вони сильно забилися.
Термінатор, не випускаючи з рук гранатомет, проїхався підлогою і, проламавши огорожу, з розгону влетів до величезного прокатного цеху.
Кабіна розбитої цистерни смикнулася вбік, в’їхала до приміщення й зупинилася. Підлогою із сичанням почала розтікатися крижана калюжа рідкого азоту.
Якусь мить Термінатор лежав нерухомо. Але, зробивши перевірку внутрішніх ушкоджень, звівся на лікті й озирнувся.
Джон вертів головою, сидячи в розбитому пікапі. Він був приголомшений, з розбитого носа текла кров. Поступово до Коннора дійшло, що вони опинилися на сталеливарному заводі. Вили сирени, металися люди. Вони щось кричали. Хлопчик повернувся, щоб розглянути, що їх так злякало…
Стіна азотної пари огорнула цистерну. Незвичайне сполучення вогню та льоду. З великих домен по обидва боки широкого проходу виривалося жовтогаряче полум’я, а проходом лився білий крижаний потік, над яким витала замерзаюча пара.
Посеред сіруватої хмари Джон виокремив обриси напіврозваленої кабіни вантажівки. Звідти виліз Т-1000. Але щойно він відійшов від місця аварії на кілька кроків, потік азоту захлиснув йому ноги. Т-1000 захитався й почав рухатися повільніше, немов загруз у густій патоці. Нарешті йому стало не до шмигу! Він силувався підійти до Джона, але ноги робота примерзли до підлоги.
Хлопчик, затамувавши подих, дивився, як — дзень! — нога Т-1000, що замерзла від холоду, зламалася. Робот хитнувся вперед, друга нога теж підломилася. Т-1000 спробував хоч якось утриматися, але тут підкачали гомілки. Робот упав навколішки й обіперся одною рукою об підлогу. Рука занурилася в рідкий азот і приросла до плит. Т-1000 спробував її відірвати, і рука — дзень! — зламалася в зап’ястку. Риси Т-1000 спотворилися від болю. Але, все одно, це був не той біль, який відчуває людина або навіть кіборг. Джон побачив агонію рідкого металу. Молекулярні структури Т-1000 стали твердими, потоки енергії, що пульсували всередині, поступово ослабли й зовсім завмерли. Т-1000 роззявив рота в мовчазному крику, відчуваючи, як його ноги й тулуб вкриваються інеєм. І застиг.
Замерз на місці.
На його нерухомому обличчі назавжди застиг вираз нелюдської злості.
Робот-убивця перетворився на крижану статую, що стояла навколішки у хмарі холодної пари.
Рідкий азот тепер вилився з цистерни і почав швидко випаровуватися. Термінатор, що стояв біля самого краю калюжі, чудово бачив Т-1000. Він витяг кольт і націлився.
— Hasta la vista, дитинко!
Бум! Одна-єдина куля влучила в замерзлу металеву людину, але цього виявилося досить, щоб зняти величезну молекулярну напругу.
Т-1000 вибухнув. У повітря зметнулися мільйони блискучих, немов діаманти, уламків. Вони розсипалися по підлозі в радіусі приблизно двадцяти футів.