Термінатор опустив зброю і спробував посміхнутися. На жаль, обличчя його добряче постраждало в останній пригоді. Він явно потребував тривалої відпустки.
Сара, що сиділа в пікапі, почувалася препогано. Вона не втратила свідомості, але страшенно заслабла. Джон пхнув ногою двері.
— Мамо, настав час вибиратися звідси. Ходімо!
Хлопчик допоміг жінці злізти із сидіння. Сарині ноги підгиналися. Джон її підтримував. Удвох вони зашкутильгали до Термінатора.
— Він помер? — запитав Джон, дивлячись на залишки Т-1000.
Термінатор, стоячи на колінах, вдивлявся в хмару пари, розсіяної навколо Т-1000. Від жару печей уже майже весь азот випарувався.
Уламки Т-1000 розтоплювалися, перетворюючись на сотні ртутних крапель, що розтікалися підлогою. У рідкому металі сяяли жовтогарячі відблиски величезних домен.
Термінатор спробував підвестися. У нього було зламано плече, роздроблено кисть, рука практично не працювала. Два механічних приводи ноги теж виявилися пошкодженими, але їх можна було полагодити. Проте на цей момент кіборг ледве тримався на ногах. Коли Джон з матір’ю наблизилися до нього, він відповів:
— У нас мало часу.
— Що? Але чому?
Термінатор показав на залишки Т-1000.
Сара і Джон побачили, що кілька крапель почали зливатися. За мить утворилася невелика калюжка. Калюжки тремтіли й підтікали одна до одної, швидко збираючись в одну.
Сара чудово зрозуміла, які жахливі наслідки матиме те, що зараз відбувається, і в розпачі прошепотіла на вухо Джонові:
— Це ще не кінець.
Він їй повірив.
— Тоді ходімо!
Термінатор підставив Сарі плече, і вони зашкутильгали вглиб заводу.
А за їхньою спиною відбувався якийсь рух. З калюжі ртуті утворилася срібляста голова. Вона піднялася вище, потім з’явилися плечі, зроблені з рідкого металу. Голова повернулася й подивилася на своїх жертв.
Джон озирнувся й зацепенів від жаху, а…
… Т-1000 уже стояв на повний зріст. Він був ще металевий, але на обличчі швидко проступали людські риси. Робот зробив перший крок.
Сара оступилася. Джон та кіборг швидко підняли її і покрокували вперед. Термінатор накульгував, тягнучи зламану ногу. Зайшли за ріг і опинилися в проході між величезними домнами. Це був якийсь дивовижний лабіринт. Стояла неймовірна спека, повітря здригалося від гуркоту. Сара скрикнула від болю й знову оступилася.
— Ходімо, мамо! — наполегливо повторював Джон. — Ти зможеш! Ходімо!
Термінатор та хлопчик підняли Сару і зашкутильгали проходом. Нога в неї була в крові, обличчя зберігало смертельну блідість, Джон глянув через плече…
Т-1000, що вже остаточно перетворився на поліціянта Остіна, ішов головним коридором. Відблиски пекельного полум’я танцювали на його незворушному обличчі. Він ішов уперед. Здавалося, попередня кристалізація жодним чином не вплинула на нього. Коли Т-1000 доторкнувся до смугастого, чорно-жовтого поруччя, його кисть стала чорно-жовтою, а біля ліктя рука зберігала природний колір. Робот ледь відірвав руку від розпеченого поруччя. Пролунав такий звук, ніби від поверхні відірвали клейку стрічку.
Т-1000 подивився на смугасту, чорно-жовту руку, наказуючи їй набути нормального забарвлення. Брижі від випадкових або систематичних перешкод пробігли його тілом. Щось було негаразд. Виникли збої, і одна рука поводилася якось дивно.
Щокроку молекули кахляних плит, якими було вистелено підлогу, немовби заповнювали ноги робота. Щойно нога відривалася від підлоги, вона набувала свого нормального кольору. Але варто було підошві доторкнутися до кахлів, і все починалося спочатку. Нога намагалася злитися з підлогою. Мімікричну функцію було порушено. Система виходила з-під контролю.
Т-1000 просувався вперед, скануючи навколишні предмети. Незважаючи на збої, він мав виконати завдання, а здатності вбивати робот не втратив. Він завернув за ріг і увійшов до проходу між домнами.
Термінатор побачив крізь Серпанок силует поліціянта Остіна, що йшов у їхньому напрямку, а помітивши ціль, навіть побіг.
Термінатор поклав Сарину руку Джонові на плече.
— Ідіть.
Джон заперечно похитав головою.
Т-1000 мчався щодуху, клацаючи підошвами по бетону.
Термінатор підштовхнув Сару та Джона.
— Тікайте!
Джон підкорився й потяг за собою Сару. Жінка з останніх сил намагалася не втратити свідомості й у напівзабутті ледь перебирала ногами. Наступивши на якість дріт, Сара хитнулася й упала на коліна. Джон тягнув її за руку, але жінка не могла підвестися.