Джон побачив матір. Сара ледь рухалася — нога її була залита кров’ю. Джон рвонувся до неї, почувши стогін.
— Допоможи мені, любий!
Мати шкутильгала до нього і, посміхаючись, простягала руки. Аж раптом Джон уповільнив крок. Річ у тім, що за маминою спиною виросла якась тінь.
Це теж була його мати. Вона тримала гвинтівку і цілилася просто в нього.
Хлопчик завмер, очі його заокруглилися від здивування. Хто ж його мати? Він подивився вниз. Ноги першої Сари зливалися з підлогою, немовби розтікаючись плитами, на яких вони стояли. По самі коліна їхній колір і фактура збігалися з плитами підлоги. Джон закричав:
— Стріляй!
І метнувся вбік.
Псевдо-Сара повернулася до нього спиною, відразу перетворившись на поліціянта Остіна. Справжня Сара почала розряджати гвинтівку в Т-1000.
Бах!
Ворог позадкував.
Клац! Сара пересмикнула замок.
Бах!
Робот знову позадкував.
Клац!
Бах!
Ще раз.
Ще!
З кожним пострілом Т-1000 відступав на крок. Сара йшла на нього. Утворені в тілі Т-1000 дірки тепер зарубцьовувалися набагато повільніше. Робот утрачав сили. Сара знову вистрілила. Її очі палали диким вогнем.
Вона тіснила робота до краю — до казана з розтопленою сталлю.
Клац…
Скінчилися патрони!
Т-1000 загаявся. Він ще не оговтався після останнього пострілу. Але за секунду, щойно затягнуться рани, він прийде до тями. Сара знову програла. Тепер він уб’є її, потім Джона, і Небесна Мережа святкуватиме перемогу.
Сара заволала щосили, збираючись кинутися на робота й потягти його за собою назустріч моторошній смерті, що чигала внизу.
Але коли Сарині ноги напружилися, готуючись зірватися з місця й підбігти до робота, що вже майже відновився, сталеві пальці Термінатора таки засунули гранату до ствола М-79.
Лежачи на підлозі біля печі, Термінатор підвів голову.
Стратегія номер дев’ять тисяч вісімдесят п’ять.
Остання ставка.
З половини черепа Термінатора злізла людська плоть, оголивши хромований кістяк. Червоне око горіло зловісним вогнем, немов сигнальна лампочка. Термінатор клацнув замок обрубком руки й натиснув на курок.
Він поцілив Т-1000 просто в живіт. Граната розірвалася, і півспини ворога вивернуло навиворіт.
Центр ваги Т-1000 різко змістився, — і він упав у розтоплену сталь. Джон із Сарою підбігли до краю ковша і з жахом побачили, що на поверхню спливли голова й верхня частина тулуба робота.
Т-1000 волав. Це було моторошне виття сирени. Молекули робота намагалися повернутися на місце, у потрібні структури, але страшенна спека й величезна кількість розптопленого металу навколо заважали їм це зробити. Робот змінювався, перетворювався, перевтілювався в усе, ким або чим устиг побувати. Так швидко, що Сара з Джоном ледь встигали побачити всі ці обриси.
Дженел Войт відразу перетворилася на барвистий лінолеум, потім на Льюїса, охоронця, з обличчя якого стирчали ножі, потім на інших людей. І все це з неймовірною швидкістю, доки уся машкарня не злилася в одну.
Хромована фігура видала останній зойк і з головою занурилася в розтоплену сталь. Струмочки рідкого срібла розтеклися розпеченою поверхнею й розчинилися у блискучій вогняній масі.
Перетворилися на ніщо.
Т-1000 зник.
Порожня гвинтівка випала із Сариних рук і вдарилася об підлогу. Жінка поклала здорову руку на плече Джонові. Вони обійнялися, їхні тіла здригалися від ридань.
Понівечений кіборг намагався підвестися. Його механічні приводи жалісно гули й дзеленчали від того, що він намагався встати на коліна. Кіборг упав на підлогу і зробив чергову спробу підвестися.
Побачивши це, Джон підбіг до нього й узявся піднімати. Сара теж прийшла на допомогу. Кіборг звівся на ноги. За допомогою друзів він дошкандибав до краю ковша.
Термінатор подивився вниз і переконався, що усе закінчилося. Джон розстібнув блискавку на Сариному рюкзаку й витяг звідти руку. першого терміна тора.
— Вона там розчиниться? — запитав він.
Голос Термінатора звучав незвичайно: м’яко, майже по-людськи. Може, це теж було наслідком ушкоджень?
— Так. Кинь її.
Джон жбурнув руку вниз, і вона занурилася в розтоплений метал.
Термінатор додав:
— І головний процесор теж.
Джон витяг його з кишені й кинув до ковша. Сара побачила, що процесор майже одразу розчинився. Вона важко зітхнула й тихо сказала:
— Ось і все.
— Ні. Є ще один мікропроцесор.
Термінатор тицьнув металевим пальцем у свою голову. І подивився на Сару. Обоє розуміли, що має статися.